Несу свій хрест, піт очі заливає,
А я співаю пісню про любов,
Про те, як дівка козака чекає,
В піснях у юність повертаюсь знов.
І знову в серці соловей співає,
І мамина черешня розцвіта,
Для мене щастя більшого немає,
Й кудись діваються оті моі літа.
Несу свій хрест, а з серця ллються вірші,
Оте возвишене, оте святе,
І не сумую я вже більше,
У віршах вже душа моя цвіте.
Душа моя буя весняним цвітом,
І серце переповнює любов,
Й від щастя в небо хочеться злетіти,
Із жайвором співати пісню знов.
Несу свій хрест, але душа співає,
Із піснею кругом усе цвіте,
Пісні і вірші з неба посилає
Мені Господь, для мене це... - Святе.
Нехай душа завжди співає
І не важким життєвий буде хрест.
Хай смутку серденько не знає,
Віршами покоряйте еверест!!!
Дуже гарно написали Андрію!!!
Зворушливі рядки!
Несу свій хрест, але душа співає,
Із піснею кругом усе цвіте, Хай Господь допомагає Вам, Васильовичу, у всіх благих починай!Миру, злагоди, здоров’я Вам!