Я не чекав такого від життя,
але,щоб в цю історію попав і я...
Повірте всі,що я не ідеал і не святий,
а ще на результат я не чекав такий.
Усе життя багато друзів мав,
в яких я сумнівів не знав.
При зустрічі всі тисли руку-
та треба було лише впасти в скруту.
Всі відвернулися,тільки сімя не предала,
дружина підтримувала як могла.
Я без ганьби просив- допоможіть,благаю,
я впав,не можу я піднятись,потопаю.
Всі немов не чули, і єхидно посміхались,
і всі спиною від мене відвертались.
І висновок не забарився,далі вже чекати-
бо я був біля них і допомагав їм підніматись.
А ще як кажуть-зрозумів,я себе почув,
для них я,богатеньким і дурненьким Буратіном був.
Та вірю завжди так у житті не буде,
піднімусь бо у мене є сімя-рідні мої люди.
За ради них повинен я "піднятись",
за ради жінки і дітей не буду роботи я цуратись.
А цих "лже"-друзів буду обминати,
за те,що маю-БОГУ дякую і буду завжди цінувати.
