Яснів край неба, у кольорових гаммах,
Далеко відбивавсь, по віконних рамах,
У ніч падав вечір, смужки хмар палали,
А сяючі зорі, крадькома ховали.
У хаті так тихо, лиш чути дровець хруст,
І линула пісня, із материнських вуст,
Вже й місяць, світлий загляда у віконце,
Думки, все за сина, де ж ти моє сонце.
Сорочка у руках, думки - оси й голка,
Вмить чути в кватирку, закричала сойка,
Немов пробудилась, покотивсь наперстик,
Надія у душі, вишивала в хрестик.
До шлюбу біленьку, розшивала сину,
Життя, щоб вдалося, мав долю щасливу,
Втеляла ниточки, щоби був привітним,
Удосталь хліба,солі й був обід ситним.
Вже й пісню згадала, ніжну, колискову,
Мережиллла стежкою, мову барвінкову,
Любов до Держави - нитки жовті й сині,
Щоб тепло і радість, у його світлині.
Під рухами неньки, розпускались квіти,
Так тепло на душі, відчувала літо,
У барвах квітчатих, волошки і ружі,
То Бога дарунки, щоб всі жили в дружбі.
Ніч тиха зоріла, сяйне зорепадом,
Уявлення мала, що син іде садом,
Усміхнене обличчя, ласкавий погляд,
Синочку, повертайся, присядеш поряд.
Побачу у очах, утіхи іскринки,
Подариш,ти любий, щасливі хвилинки,
Мій сонячний промінь, ти зігрієш душу,
Дитятко обійму, хай сльозинку струшу.
Ой вже й притомилась, ще довго чекати,
Війна, хай скінчиться,- шепотіла мати,
Хай вітер весняний, печалі розсіє,
Наш стяг, український, над краєм розвіє.
Край неба мерехтить, виграє світанок,
Проміння золоте, прилягло на ґанок,
І вкотре у голку, засовує нитку,
Хай буде, все добре, повертайся синку.
28.02.2019р.
ID:
832227
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.04.2019 13:02:18
© дата внесення змiн: 20.03.2024 06:22:39
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
Як же ми всі (простий народ) хочемо, щоб, накінець, настав мир! Чудовий вірш, Ніночко!
Звороушлива історія нашого сьогодення, Ніно!Хай дочекається.. 
