ШЛЯХ ДО СИНА
Де Терен проростає у ярочку,
Де вітер заколисує сади,
Де мати сповиває сина й доньку,
Туди, о Боже праведний іди!
У ту простую і хорошу хату,
Де у душі мелодія жива,
До того сина, і до того брата,
Який від куль матусю закрива.
Іди туди, де єдная родина,
Де хати візерунком розцвітають,
Іди туди, де вільную дитину
Квітки чарівні й птахи захищають
Отам тебе зустріне твоя Ненька
Отам тебе обійме син й донька
Той син, що був не один раз розп’ятий.
Хоча крім волі він не мав гріха.
Анфіса Букреєва-Стефко
