Від смутку за тобою — сьогодні серце розривалось
Шукав тебе́, ширяв мов вітер — але годі віднайти
Твоє обличчя — сонце, десь за обрієм сховалось
Лише вогнем печуть думки
О мила! В уяві я до тебе доторкнуся
І твої руки ніжні до уст гарячих піднесу
Чарівна, дивовижна! Геть до небес з тобою піднесуся
Любов моя — прошепочу
Не стала ні на краплю менше ти мені —пекуча
Я й зараз біг би за тобою, й зранку, й ввечір, й уночі
Із миті першої — твоя любов яскрава, неосяжна та мов сад квітуча
Та незбагненні розумом глибини є очей твоїх
Відчуй цей спів, ці за тобою хвилювання
Природа вся навколо — вітання мо́є принесе
Ти казка є, та чудом є твоє кохання
Я дякую: воно завжди було, і буде все!