Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Людвіг ван Бетховен - ВІРШ


Шевчук Ігор Степанович: Людвіг ван Бетховен - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 14

Пошук


Перевірка розміру




Людвіг ван Бетховен

Поема-симфонія Єдиній довершеній Марії, натхненниці Ще трішки — і Бог мене втя;гне до першої теми… Ваали новітні!.. понадієтеся на Іллю. Враз попалю вас, сумні академіки! Змус отруйного дихання вашого — чистим Пречистої — попалю. Хочете Голодного… голод й неголод, відкритість — й закритість, роси — і сухість, молитись — чи не молитись: спечність — чи холод! Люблю я Іллю!! — Станете, ваали… тьху!.. на Іллю більш дивитись! Що ви? з Бетховеном вийшли битись? Допрацювалися на Антихриста? Клони повнісінькі! пси скаженії: вам крок — без Божого благословення? дикуни-науковці, озброєні бісами: що більш нині «в вооруженії»? Ви — думаєте?.. Правду засвідчую — міріади завтра зневажених і засмучених — мої друзі… Моральні сили нижче дна океанів! І кризосвятоначальнії — в площинах завішені: «повнії»! ! Я вам скажу: ви не знаєте — що було в Бога з Бетховеном… Всі прислужники Лютера — як то нині — страждали так само — лиш іншим «Ейндхо;веном»… Моліться, бо на сороковий день — все розпадеться, моліться! щоб зараз почули — про що ідеться! — про Бетховена має право говорити — тільки Бетховен… Та ще Бах: радість! керуючим згори каноном… Бач, є орач тектонік! пахар Нової землі, ризикований… Бо я проведу плугом вершинно-кріпким біля голів вам, неправедні! Орач веселий, орач підйомний! орач нере;пнутий! і Бога ради — моліться — щоб не дав плугом! бо я пахар у Бога розкований. Ледь що пікнете— дуже я вже розкутий: розкований! Й людці ті ще, як і всі, ніяк аж не знали і Бога — й Бетховена… Звідси й про вас — змисл? — що казать? Що Бог сказав? Як із Бетховеном садив Він — Сад!! …Ще тільки трішки! — й Бог мене створить для першої Теми!! Чи ви не чули, що в тлінній Америці були академіки? ! Ісус-молильники нині! Бог зігріває, підігріває: Син знає — де ми! Як Людвіг з Богом садили Сад! — Це вам не роздавати, Це не давати і брати ордени і медалі… Мов Бог Сам!! Тільки хто бачив — Удар! всі дременули назад… (що за удар?) вернулись, дослухать, з краєчку в сад. Сад? — йо, ще глядь — Удар! — майо!!— тікають ще далі… Цікаво, вертають, вітають — Удар! — йо триньйо — тікають! тікають ще далі!.. Одумались: примазались королі, плюралі, моралі;, недостатні пряжки, півпряжки — тримаються, трясуть привітальним… тільки… Удар!! — тільки далі і далі!.. Що це? Що ж ц е?! Що ми туди і назад? — Мовчіть, — кажуть, — провінція… Бог садить Людвігом Собіподібний Сад! Спочатку такі собі… як муздумки;. Бетховен — розказує: — Ні, навпаки, я вгору-вниз з Богом, а ви це куди й чого? — А… не з провалля тектону в т е, де ангели, чогось як дурні вперед і назад... Що це з Богом у тебе? Що з мелодією? Не дурійте вже ви при мені, О ні! Кидати стане у глину — в якийсь Укрсад… Клацать і далі зубами по лінії обрію? Так вертає Бог: там повен Бетховен… І приходять знову бундючні, псуті, без совісті, паки каню;чити: Чи не надто?.. королі, моралі-плюралі, толері всі, прямо всі проститутки — В святий та неосвячений ще ж… Диво-Сад! Я вас навчу, личинні, як чіплять один одному позацерковні регалії! Удар! Йо триманьйо! — сподівались що Людвіг пригладив па;тли по формі — й в світі надфо;рмному — а він — суть зсередини, суть ви;ломив! всю! наглий! й ці зрадники самих себе — по три, по чотири, тікають далі — всі дезертири тільки побренькують… за іскус, за геройство медальорегаліє!.. Жах! Удар! — ще далі! Рай!! — Удар!! — і ще далі… Світло й Жах! о Боже!! у с е в невідо;мості! — що далі??! «Бог цього Бетховена безмежно трима! Ну хана! закінчується роздача медалей… Як би це, бляха-муха, так підповзти, зачекать — поки пролітають ангели, чорти і троглоди;ти… От же, вчасно не накрили… дали маху… Як тоді я промахнувся й з ніщим Бахом! …так хоч цього… хоч накинутись — й нагороди;ти!! слів, регалій начепити б… Це ж відвів би око од Бог-Слова! І не міг би з Богом сперечатися! — й творити… Дак навіщо тоді тут оцьому жити… Оббрехали б… Всякі жителі… Бач, духів сміліших розколи;хує!! Тихо все… Дивись, і оклики… От — от — от з Божим даром…» Я вдарю! це вас підітру;, курчатка — дохлики, цим скипіда;ром! — Навчу миттєвих злетів в вертикалі! Кладіть дражні і суєтні геройства і медалі… Любов! лиш до Христа… І сині, й подсознательненькі, не знаєте? — Бетховена й мене хотіли похова;ти?.. Бога! — молитву і симфонію? Сона;ти!? Як Людвіг в Бозі: ви — куди? Куди ви? старі й младі маразматики!.. Бога і Людвіга тут уникаєте? І нас прикончить і схова;ти — нас? недоумки і недокошла;ті, і нерозла;писті в Бозі, і подсознательненькі! недопила;ти!! Так діло тут не піде далі. Крізь оркестр небес ще кликати — і накликати, щоб вчули — будете — це консона;нсно. Вульгарні, вивчите сила;біки і ноти? Нещасність! Кладіте перед Богом і Людвігом незароблені медалі: за що? за землю? У Бетховена і Небо. Хтось мав за Небо? Так?! — а Бетховен й оцю грішну землю… Так? І хто вам сказав нищить повноту, Що від Марії, як Бетховен, я приємлю? Святим оцим, вами спаскудженим творінням, Богу і Людвігу — які ще говоріння? І чути, й жити схочете? і Бога силу знати? Насправді це рішили ви, самоприховані, тайновідсебегиблоподсозна;тельні?.. О, тепер слухайте правду про Бога і Бетховена. Де;мони життя, глухонімії! Демони носили мільйонтонну вату! Щоб приглух! Щоби заглох! І в вас ці демони, всі, глухуваті. Демони ці носять вами мільйонтонні — мило й вату: намилити, замилити, накидати, щоб Ігор теж оглу;х! щоби спустивсь умом — у пацанва;цтво… В всесвітню «кислоту», в «попсовість» — щоб забув, як світ про совість — про секуля;рне євроамерикохова;цтво… Демони, що в вас! й попереду, і ззаду — цим хвостогрішшям носять сірова;ття! щоб не ввійшла правда, що в Нього: і всім кінець, хто не у Бога! Але Людвіг відбивав їх, бо глушили й життя! — що і до чого!.. За аристократів-доходяг відбивав! І їм писав — і вам й Богу — давав. До останнього вбивав! Кров’ю Бога! І він бачив орло! І щоб пронести — то цих, з землі — й своєю з горла… З вух. Тільки глянули — і всі тікали… Підленькі, свої життя… приберігали… Ниці, розумовенькі ці лютери… Ісус — Серцеум! Я з серця кажу: а — тікаєте! Від Істини втікаєте!! Проти Христа в вас є… прелютії!! Куди вам проти Людвіга! — Скільки воєн! — нічому не навчили… Без Ісуса! у всерединній людині… всі обдерті… Уселенський Бубон! — кличте своїм дітям смерті!.. Лиш Цариця! ущерть повна… Це Любов! І Син Любов! Любов є над «коштовним» й над «коштовними»… В Людвіга ван Бетховена росла щедрість! запах цедри, запахи планетні, — Сад писав… Углиблювась — був в вишнім… полиша;в незавершене в чернетках… Неточно йшов — є, у чернетках… Він щедрий!! — Сам один як би за всіх поетів! А потім в Сад пішли — всьому навчились! і віднайшли… Що богоданне. І — Богу відбулись!.. Прорив! Поки смирення стане… З великими — прямо біда… Удар!! — здригнувся люд — тікать від Сил до океану!.. Удар!!! — і перед носом вже вода!! Я вас доб’ю: Удар! що видно? Бог літа — й вода… У Людвігу і землю й Небо править Бог! — а ви куди, коли страда? Як він стражда!.. Від Слова геть? Удар!— кінець вам, хто Христа продав! чи ще продасть… Удар! у стан молекул… чутно, в вас вода і все вода? да воврещу я Огнь! нещасні крези. Удар! о жах — злізать з комп’ю-протезів! Кажу, злізьте, без серця хто, з протезів… У Серці ангели, рай, і святі, й Небо — все умісти;лось, свідчу, все; є… І кип’ятком запісяєте в мене, фарисеї!! !Удар! бо ви все ще вода: проб’єте — шкарлупу ; культур?? ФОНТАННІЇ! Сміхи;! Удар! без Любові — Слова?? ах ви, плутні… У тьму єгипетську, в ментал! в форму! — назад… Просіть Іллю! Удар! — (я вибачаюсь: братці, це робота…) Бог садить Людвігом Сам — неповторний Сад… Дух Святий втрапить в кого? Не знаю, з питаннями — до Сина-Бога! Не то ще підповзуть — та й привітають! А поки в мені Дух: !Удар!! — Небо й земля все перекро;їться… Наші не умні — в нірках, життєвій поле-грі… в конфесіях, в букво-науках, якісь, ро;яться… Розумні!.. й хто в Цариці що буде питати! Ні, кажуть, совісно… мабуть,то нацхудожник… а наца — наца — це обовязково привітати! Шелесть, шелесть, підмістки клинять, чорнильнять, зачинають — наповзати… !Удар! хто? — Людвіг не утримавсь? — і тільки світові учення — і мерси й фраки й захиснії торочення! — і шати шати шати ! скільки в бідних шат! — і потопити в честі не вдалось! і п’яти — п’яти п’яти п’яти — у даль — у вихор… навіть — загуло. Мов не було! «Розумні!» Думають, що Богу ліплю бра;… Й сам Людвіг цього вже не вибирав… Бо бачив: друга тема — це Діра… Земне… науки, хитання, хвилі, плутні… ви — Не в серці, в голові, ба! і без голови… Діра. Боже, пора! Росте, Боже, страшна діра! І каже: якщо можеш, то — роби! там підніми мільярднії гроби… ори, єднай, збирай — і ввись ори… Людвіг орав. Цей перетворював і перетворює усе — в божих дарах! О так, Бетховен — не вмирав! і не вмира!.. Поборемось, серця-вулкани! Поборемось, серця-титани!!.. Поборемось, духовні християне!! Поборемось, поки цей світ не перестане синіть та ни;діть… Здолаєм гнид! Поборемось за славу Божу над цим світом! Нас не змахнуть — ми полюбили Світло!! Нас не убить, поки ми любимо це Світло!! Боже, пора! Дуже велика вже Діра. Бо горе вам, всі вчені, провінційні в Дусі, горе! Ви за пізнішими утво;реннями… Служіння справжні скриті в вас… Неправедне, дасть Бог — палив й спалю! Прямих служінь! Сил! — вми;кнутість — як у Іллю… Нове все йде!.. Пора і на подвижні контрапункти! Антихрист ходу сам не відверне: без сил і без служінь — сяде… хоч де, а хоч на пупі. Якщо не встоїть в серці. Нове — йде!! Бетховен Богу пахар — не вмер і не умре! Любить цих Бог! і в Небо — позамежні ж це! — бере. В недоторканність. Бо себе зреклись: Богу — дари, і землю й небо, й славу. Всіх берегли: й примножили спасенну віру: словом, числом і нотою. Лишнє від’єднували у комірках. Й серце, й дух у Церкві… Бог й зараз чує. Він не жартує. Він просить кожне серце. В руки візьміть себе! Ще мнетесь? На сороковий — розпадеться… Це вчули ви: всю правду я казав. Тут в Вічність хочуть — кліше;, комп’ютернії манії;… Прямо у мене — й в Діву — як у двері! Світські! Гріхоп’ючі;! Бісоп’ючі; — у Вічність? А, може, нижче, в мільярдери? 28.12.2006

ID: 829671
Рубрика: Вірші, Поема
дата надходження: 19.03.2019 13:31:02
© дата внесення змiн: 19.03.2019 13:31:02
автор: Шевчук Ігор Степанович

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (47)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - Шампанзик
Синонім до слова:  збагнути
Genyk: - Потилицечух
Нові твори