Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ОХ, ЦІ ЯРМАРКИ… (проза) - ВІРШ


геометрія: ОХ,  ЦІ  ЯРМАРКИ…           (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 20

Пошук


Перевірка розміру




ОХ, ЦІ ЯРМАРКИ… (проза)

геометрія :: ОХ,  ЦІ  ЯРМАРКИ…           (проза)
У нас у Долинській частенько бувають ярмарки: серпневий, (або так званий шкільний), перед початком нового навчального року, а ще осінні, весняні, передсвяткові, тощо. Про їх проведення обов’язково оголошують у районній пресі, та по районному радіомовленні. Колись і я на них ходила, щоб придбати там необхіді речі, чи якийсь посадковий матеріал… Тепер не ходжу,- і сили вже немає туди дійти, та й потреби теж уже немає. Та як тільки почую, чи прочитаю оголошення, то відразу ж і пригадаю, щось цікавеньке з минулого, пов’язане з такими дійствами. Пам’ятаю, як ще в дитинстві ми з братом відвідувала такі заходи. Моє рідне село Верблюжка, на той час було велике, та й населення в ньому було багато. У центрі села три рази на тиждень були базари, а от ярмарків не пам’ятаю, щоб були. Ярмарки, як правило, бували у сусідньому селі Спасове. І верблюжани туди часом ходили: хто щось ніс, чи й віз на продаж, а хто, щоб щось необхідне придбати…А ми, дітлахи, щоб подивитися, розважитись, поспостерігати. І хоч іти було далеченько, напевне кілометрів 10, та хіба нам це була завада. Ми збиралися цілими ватагами і не втрачали нагоди, щоб там побувати. Адже нам було все цікаво. І от якось пам’ятаю, як тільки ми дійшли до села, побачили двох п’яненьких дядьків, якихось отаких, як люди казали, з небораків, яких дехто називав неминайчайна, або непроливайкрапля. Зустрілись вони звісно на ярмарку, почоломкались, покрутились, повертілись, чи щось бачили, чи ні, шлях їх йшов вже до чайної. Певне були вже на підпитку, бо ж ішли вже веселенькі, щось підспівували, покрикували, та й вигукували. Ми ж звичайно прислухалися, хоч і не все з їх п’яних вуст розуміли, та все почули: “Як гулять, так гулять, де ж ті чоботи взять, ні грошей, ні халяв, наче кіт навоняв…” А потім ще голосніше: “Свисти, попе, чорт попадю топе!” І так засвистали, що наша верблюзька група плином за ними попливла, бо ж ми таких свистунів ще ніколи в житті і не бачили. Та свистуни вже дійшли до чайної, а нам туди вхід був заборонений, то ми й повернулися до площі, де був отой такий цікавий нам ярмарок. Кишені в нас, звісно, були порожні, так що щось придбати ми не могли…Та в нас же були цікаві дитячі очі і ми намагалися побільше побачити. Та й послухати теж. Ось дітлахи обступили русявого майбороду, з цукерками – півниками, маківниками та медяниками, та ще й з запашними пишними пряниками, у нас аж слюнки потекли. Та ж купити їх у нас не було за що,бо ж з нами були лише витрішкіи. Тому, трішки постоявши, ми пішли далі. Бачили якісь рундуки, ятки, якихось трохи старших від нас дівчаток, які пурхали, як пташки поміж усіх тих ярмаркових принад і так як і ми нічогісінько не купували. Та не дивлячись на те, нам було дуже цікаво бродити площею, бачити життєрадісних людей, що як і ми шукали тут двох речей: хліба і розваг, хоча за хліб теж треба платити, а розваги ж безкоштовні. Ось коли ми побачили, як десь угорі між двома височенними на наш погляд стовпами по товстелезній вірьовці ходив легкий линвохода; в його руці вигравав проти сонця, обмотаний барвистим шовком чи то спис, чи стріла, чи інша якась штуковина, що помагала йому не впасти вниз, то в нас і подихи зупинилися… Надивившися на викрутаси линвохода, ми рушили далі. Спочатку почули, а потім і побачили височенного дядька, що стояв посеред ярмарку з величезною бочкою і лементував: “Квас! Квас! Добрий квас!” Ще й стукав цурупалком по верхній частині бочки, вигукуючи: “Не дорого! По карбованцю! По карбованцю! Сало палить, а квас гасить! Хто квас минає, той щастя не знає!” І звісно були люди, які не минали того пійла. Трохи далі стоялі широка ятка, а в ній і біля неї проти сонця мінилися шовкові тканини, що так вабили наші дівчачі очі, та хлопцям було нецікаво і вони потягнули нас далі… І ми полинули туди, звідки чулася музика і співи. Там виступали самодіяльні виконавці. Ми з задоволенням послухали українські народні пісні у виконанні якогось гурту, послухали гарну музику, яку виконував віртуозний молодий виконавець, та найбільше до душі нам припала гра бандуриста. Нам аж подихи перехопило, і вже хотілося і самим навчитися такої гри. Отак находившись, наслухавшись та надивившись, десь у другій половині дня, ми всією ватагою рушили додому. У нас боліли ноги, та й їсти хотілося, та ми не скиглили, вернулися додому, дістали з печі борщ, та їли, аж за вухами лящало. А мама дивилася на нас і тільки посміхалася.

ID: 829252
Рубрика: Проза
дата надходження: 16.03.2019 16:24:39
© дата внесення змiн: 16.03.2019 17:32:39
автор: геометрія

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (73)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ніна Незламна, 17.03.2019 - 04:30
12 12Цікава розповідь!.От і я з Вами побувала на ярмарці. Уявила собі,що находилася і подумавши про борщ,згадала той,мамин,що вона варила з лободою. І який же він був смачний!І зовсім бех м*яса,лиш олійки ложку туди вкине та такий наваристий з фасолею,смакота!
Успіхів ВАм, Валічко!. Миру,злагоди і тепла! friends flo23 flo36 21 22 22
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 17.03.2019 - 16:24
Дякую,Ніно! бувало і в нас таке не один раз, післявоєнні роки були і важкі,і голодні. Та дітлахи були невгамовні, усе хотіли і почути, і побачити... 16 43 42 019 cup flo36 13
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Нові твори