Я світанок зустріну, поки ти ще у ліжку,
На сніданок зготую, нам зі сонця омлет,
День новий знов розкрию, мов Ілаєву книжку,
Ну, а вазі прозорій дам ромашок букет.
Круасанів не буде і узвар замість соку,
Грінки з маслом простенькі, кава теж не «LUWAK»,
Та я впевнений, разом ми подякуєм Богу,
За щасливі хвилини й філіжанку в руках!
Моє щастя не срібло, а мета не багатство,
Кожен день мій з любов`ю, мов дарунок волхвів,
Може хтось передбачить свою долю завчасно,
Та я хочу з тобою, бути в таїнстві днів.
Засинати лиш поруч…Прокидатися разом,
Штори кожного ранку відкриваючи в світ,
Аби кожна хвилина, кожна мить, пазл за пазлом,
У картину складалась, наших радісних літ.
На зефірових хмарах у блакитному небі,
Янгол знову малює, нам шляхи на цей рік,
Розтираючи пензлем фарби доль акварельні,
Вичисляє обставин і миттєвостей збіг.
Аби ми не блукали, щоб трималися поряд,
Бо не буде нам щастя поодинці в житті…
Колись пилом осядем на розпечених зорях,
Але поки на кухні – кава, я, й поруч ти.
