10 лютого 2019 року.
Щедро засніжене довкілля.
Несподівано прилетіла зграйка шпаків
і розмістилась у садку на гілках яблуні.
Чому так рано, любесенькі?
Ще снігу багатесенько,
Бо за вікном зима.
Шпак прилетів ранесенько,
А їстоньки нема.
Він до тепла, що в вирії,
Долав політний шлях.
Та до Вкраїни милої
Вернувся знов цей птах.
Його, в польотах схудлого,
Нагодувать би вщерть,
Бо цього "сина блудного"
Здола голодна смерть.
Господарю, ретельненько
По закутках поглянь,
Чи не зостались зерненька
Від щедрих посівань.
Неси ті зерна миттячком
І сип до годівниць
Та з превеликим хіттячком
Годуй голодних птиць...
. . , . . . . . . . . .
Людино, повні грудоньки
Вдихни життя й радій
За те, що в світі людоньки
Живуть для добрих дій!..
Дуже гарно! Від жалю до пташок,аж щем під серцем...Якби ж то їм в ріднім краю було теплим озерце... Ще снігу звичайно є багато та кажуть весна буде затяжна, будуть морози...
Дякую. Мій земляк, бабак Тимко, передбачив пізню весну. А його львівська родичка навпаки передбачає весну ранню. А втім, як Бог пошле, так воно й буде. Чекаємо миру, тепла, здоров"я, добра, злагоди і всіляких гараздів.