поглядом не карай ту, що зчавила силу_ спалено тричі рай, тіні відголосили_ шепче їй раду біс, смикає срібну нитку, за оксамит куліс знітившись врешті зникне_ обрис в густій імлі вперся рогами в стіну, скраплилися на склі випари клофеліну_
ID: 825615 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 16.02.2019 07:50:05 © дата внесення змiн: 16.02.2019 07:50:05 автор: Ки Ба 1
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie