Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Федір: я обниму руками ночь - ВІРШ


Федір: я обниму руками ночь - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 36
Персональный ЧАТ *SELENA*
Персональный ЧАТ Anastasiia
Персональный ЧАТ Laura1
Персональный ЧАТ Regul
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Vin Libert
Персональный ЧАТ Інна Рубан-Оленіч
Персональный ЧАТ Ірина Морська
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Анатольевич
Персональный ЧАТ Аскет
Персональный ЧАТ Вадим Косарєв
Персональный ЧАТ Валентина Рубан
Персональный ЧАТ Валя Савелюк
Персональный ЧАТ Ден Мун
Персональный ЧАТ Квітень Олександр
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Лія Лембергська
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Митра
Персональный ЧАТ Михайло Гончар
Персональный ЧАТ НАДЕЖДА М.
Персональный ЧАТ Ноунейм
Персональный ЧАТ Оксана Батицька
Персональный ЧАТ Оленка Джигун
Персональный ЧАТ Ольга Калина
Персональный ЧАТ Підгірний Володимир
Персональный ЧАТ Павло Коваленко
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Тимофій Аксьонов
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Якийсь чувак
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ Ярослав Ячменьов
Персональный ЧАТ Яся Сингаєвська

Пошук


Перевірка розміру




я обниму руками ночь

каждый раз,когда смотрю на звёзды то надежда давит на виски а загадывать желанье поздно и терпенье положив в тиски невольно упаду в цветочный луг и обниму руками ночь сегодня мне приснился друг а завтра мне приснится дочь невмочь терпеть,я буду слабой хоть сила мышц вылазит с кожи вон и подавившись скупой жабой я сяду на литейный трон я буду управлять морями топите,братья,сивых моряков сбивайте самолеты якорями освободитесь от людских оков я разгоню дожди рукою мне просто впадлу мокнуть под дождем трибуны мира станут мне едою по головам людским пройдусь пешком но нет,такого не бывает и город весь...он мне не надлежит а на балконе все качает и качает но город весь у ног моих лежит когда то,я забуду что такое боль но боль поэта не иссякнет.будет дряпать,дряпать когда то я умножу все на ноль и никогда не буду больше плакать

ID: 825174
Рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата надходження: 12.02.2019 19:47:25
© дата внесення змiн: 12.02.2019 19:47:25
автор: Федір

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (23)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори