Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: макарчук: Виктория Миловидова Кавычки - ВІРШ


макарчук: Виктория Миловидова Кавычки - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 32

Пошук


Перевірка розміру




Виктория Миловидова Кавычки

– я пишу несвідомо, за звичку маю. не зізнаєшся в тому, що ти читаєш. я твоє ім'я у лапки вбираю, знав би ти, мій хороший, кого втрачаєш ... недурна, красива і вперта в міру. не прирік Господь ... обігрів, як бачиш. приміряла завжди на себе віру, та не монастирська, напевне, вдача... щось робитиму: був би лиш час на вірші, на пісні, на музику, на малюнки. я дивачка, мабуть, не те що інші: мемуари. Черчіль, старенька сумка ... – в мене за душею ні цента, віриш? і погано з серцем – вважай, каліка. та коли ти мене обіймаєш, грієш ... я стаю людиною, чоловіком, рядовим, поручиком, капітаном .... раз на раз не приходиться, та й не треба.. розумію, втомилася, мов парканом, відділяють клопоти, застять небо ... визнаю: теж боляче, та якою не була б хорошою, як не гріла б – мука душу виїла звіриною, я попутник твій тимчасовий, мила ... ти пиши, я дійсно усе читаю, та слова не знаходжу, щоб відповісти... чесно, й досі я ще не знаю, як не втратила світло в собі це чисте… сподіваюсь, світла скоро не стане, у Земфіри змоклий сірник згадаю ... ти, мов птах. і тебе зачекалася зграя ...я кохав тебе дуже. (в лапках) кохаю. Оригінал: -- я пишу неосознанно, по привычке… никогда не признаешься, что читаешь. твоё имя привыкло носить кавычки. если б знал, хороший, кого теряешь … не глупа, красива, упряма в меру. не обрёк Господь… обогрел, как видишь. я всегда на себя примеряла веру, но пошла на ин. фак: зарубежка, идиш… что угодно, вот только бы было время, на стихи и на музыку, на рисунки. я от многих отлична… такая тема, у меня томик Черчилля в мятой сумке… -- у меня за душою ни цента, веришь? да и с сердцем негоже — почти калека. но когда ты меня обнимаешь, греешь… всё нутро превращается в человека. в рядового, поручика, капитана… час на час не приходится, и не нужно. я почти понимаю, как ты устала, но ответ очевиден: семья не дружба… не посмею лукавить, мне тоже больно, но какою бы славною не была ты мы довольно намучились, и сегодня, я всего лишь на всего провожатый… ты пиши, я действительно все читаю, только слов не находится для ответа. если честно, то я до сих пор не знаю, как в тебе умещается столько света… я надеюсь, что скоро его не станет, у Земфиры однажды промокли спички… ты же птица. пора возвращаться в стаю… я любил тебя очень. люблю. [кавычки>

ID: 825169
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 12.02.2019 19:24:46
© дата внесення змiн: 12.02.2019 19:25:50
автор: макарчук

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (17)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Зоя Енеївна, 12.02.2019 - 20:43
Класно!
12 12 12
 
макарчук відповів на коментар Зоя Енеївна, 14.02.2019 - 09:23
Улюблений.
 

Нові твори