НАРКОЗИ
Йдуть наркози -
Дивлюсь у очі:
Перелякані і сумні...
Йдуть слова
З вуст дитячих -
Колючі:
-Жити буду я ще?
Чи - ні!
Біль і відчай,
Безсилля розпуки,
Страх страждань
І безмірний жах!
Протягнуло маленькі руки
І - заснуло в мене
На грудях.
Я на шати стерильні
Вложила:
Спить дитятко,
Сміється в-ві сні.
Смерть-хижачка
Розкрила крила
І висвічується в пітьмі.
Іди - геть!
Ми - тебе не просили!
Миготять: зажим,
Скальпель, пінцет...
А хижачка -
Розкрила крила:
І чатує, чатує ,,момент".
...Нема сили
Халата зняти...
Небо - чорне !
І - сіра земля!
Мені б зараз -
До нашої хати!
Води! -
З батькового колодязя.
-Дай цілющої сили
Напитися!-
Завтра знову-
Скальпель сяйне!
І в біді,
Уже інша дитина,
На руках
У мене - засне.
-Просинайся! Мій місяцю!
Зіронько!
Операції вже -
Кінець!
І всміхнулись вуста,
Мов квітоньки!
Зацьвірінькали,
Мов горобець!
Мені ж, більше
Нічого не треба!
Сонце - сяє!
Сміється - земля!
Клаптичок
Голубого неба
Виглядає -
З колодязя!
14.10.1988р.
