1.
Земля суха, і вони живуть злиденно.
Кожен з маленьким резервуаром
Шаленої музики, яка клубком стоїть у горлі.
Вони витягають його і з цвяхами у своїх стопах
Вмовляють ніч прийти. Короткочасна віра.
Спідниця, що іскриться блискітками і неправдами.
І у цю ніч, яка не є ніччю,
Кожне слово – це бажання, кожен вислів –
Це форми, які їхні тіла прагнуть повторити…
«Я заплету своє волосся
Вплету багато барв у своє волосся
Я довгу стрічку вплету у волосся
І напишу на ній твоє ім’я»
Вони нехтують земним тяжінням,
Аби відчути стрімкість падіння.
Грюкіт, скажений ляпас приземлення.
2.
І мова не тільки про них. Це не тільки
Старезна родина, tios*,
Primitos*, не тільки bailaor*,
Чиї підбори так обточили
Та обробили час,
Що години линуть на цьому місці,
Наче олов’яна річка, позначаючи
Лише те, що колись було.
Не тільки голоси, які продираються
Проти течії, і не тільки руки,
Які підштовхують їх все ближче, їхні пальці –
Наче сліпі птахи, долоні порожні
І озиваються луною. Не тільки жінки
З розважливими обличчями і квітами
У своєму волоссі, ті, котрі танцюють,
Неначе вони ховають
Пам’ять – востаннє –
Під собою.
І мені не хочеться цього робити.
Незграбно примоститися поруч з ними.
Тільки не тепер, коли вони підтвердили,
Що тіло – це міф, алегорія
На те, для чого навіть мова прогресує
Недостатньо швидко, щоб дати цьому назву.
Якщо я назву це болем і спробую торкнутися
Своїми руками, своїм власним життям,
Воно не ворухнеться, але музика ослабне,
Ніби пульс, який нащупують крізь одяг.
Якщо ж я порину у пристрасть,
З якої воно бере свій початок…
Якщо я порину розкуто у потрясіння
Від втрати за втратою, де любов кинуто
В несамовиту порожнечу…
Воно нестиме мене за собою ще далі,
До струн, які розтягуються і заламуються,
Як світло крізь кольорове скло.
Але воно продовжує нестися до тіней,
Серед яких існує загроза, що світ, який я знаю,
І світ, якого я боюся,
Зустрінуться.
3.
Завжди є дорога,
Море, темне волосся, dolor*.
Завжди є питання,
Яке глибше за себе…
«Кажуть, ти їдеш в понеділок
Чому ти не можеш зачекати до вівторка?»
____________________________________________
tios (ісп.) – типи, мужики, дядьки
primitos (ісп.) – молодші двоюрідні брати і сестри
bailaor (ісп.) – танцюрист фламенко
dolor (ісп.) – біль
Підписатися на щотижневі оновлення
ID:
824372
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 06.02.2019 11:44:05
© дата внесення змiн: 07.05.2020 13:15:08
автор: o.fediienko
Вкажіть причину вашої скарги
|
![o.fediienko: Трейсі К. Сміт - Дуенде [переклад з англійської] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
