Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Чайківчанка: СИНОЧКУ , МІЙ ПРОСТИ! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія, 31.01.2019 - 22:38
Зупиніть,я прошу,зупиніть,-Цю нестерпно - трагічну процесію, Поруч з ним і мене покладіть, Я без нього життя заперечую... Бо ж без нього життя - не життя, Існування із болями й муками, І не буде у нім майбуття, Серце рветься навпіл,а не стукає... Я для нього готова на все, Помінятись місцями готова, Нехай він у цім світі живе, А мені не життя то без нього... Зупинити я все ж не змогла,- Нескінченно-трагічну процесію, І землі я навік віддала, Вже спокою я більше незнатиму... Вибачте,Марійко,що написала Вам уривок з мого вірша і мого болю,який я ношу в собі уже майже 24 роки,і він не стихає і не стихне ніколи... Galkka2, 31.01.2019 - 20:43
Наче серце вклали це розпечене у душу.....пробачте, що не знаємо як і підтримати і чим допомогти((((((пробачте....
|
|
|