Коли біль і смуток душу роздирає,
Й тоді, коли радісно мені,
Пісня з мого серця соколом злітає,
І лунають вірші і пісні.
Вірші повертають у далеку юність,
І ведуть мене через життя,
Молодість до мене знову повернулась,
Й полилася пісня солов"я.
Знову я блукаю в вечорових росах,
Знов мене черемуха п"янить,
Знов бентежить душу твій запах волосся,
Знову мені хочеться любить.
Пролітають весни, після весен літо,
Замовкають в гаю солов"і,
Та звучить у серці пісня солов"іна,
Виливає з серця почуття моі.
З літечка і весен, веде мене в осінь,
Де холодні ранки у росі,
Й покриває сріблом, золотить волосся,
Й смуток поселяється в душі.
З осені у зиму вкотре я вертаюсь,
У зимі, не затишно мені,
Бо в зимі, без Неі, серденько страждає,
Ллються з серця жалібні пісні.
Повернуся в вІршах знову в ранні весни,
Де п"янкі співають солов"і,
В веснах в моім серці почуття воскреснуть,
Знову буде радісно мені.
Гарних Вам творчих злетів та чудових віршів і пісень! 
