Це що там смердить мені без перестанку?
Згоріли котлети? Проводка? Утюг?
Зіпсований настрій із самого ранку,
Немає життя від сусідів-злодюг!
Повітря просочене гаром, смолою,
А очі сльозяться - з'їдає їх дим.
Ой, що ж вони коять, падлюки, зі мною!
Рятуйте, пожежники, мабуть горим!
Підскакую з ліжка, вдягаюся жваво,
І босий швиденько лечу на балкон.
А поверхом нижче, смакуючи КАВУ,
Сусідка намазує маслом батон.
Яка ж то гидота - капець! "Атвєчаю!"
Ну як цю отруту запоями п'ють?
Приходь, заварю нам зеленого чаю,
Ти тільки батон принести не забудь.
Ярославе, до речi, назва вiрша все-таки правильнiше буде звучати "Антикавове", а не "Антикавне". Ну, скажiмо ось, якщо напiй на основi кави, то буде ж - саме "кавовий напiй":
дякую за уважність, Дмитро. Проте за серйозністю аргументації до справжнього антикавОВОго цей твір трохи не дотягнув , тому , як на мене, мій варіант більш відповідає його наповненню та жанру
Достатньо цiкавий розвиток подiй, Ярославе. Прикольненько так.
А чому ж саме суржиком - це так i задумано? Головний герой вiрша е кавалером Верки Сердючки чи когось подiбного? Мовляв, така своерiдна вiдповiдь на фрази "Моi спiчки, твоi дрОва. Очень хорошо. По-вiдiмому, девки, це любов".