Було це якось взимку,
Напередодні свят.
Дідусь стояв на ринку,
Дід продавав щенят.
Пухнастики маленькі,
Десь місяців по два.
Чорненькі та рябенькі,
Порода бойова.
Вмостилися у кошику,
Лиш голови стирчать.
Та туляться ніс к носику,
Тремтять вони, скавчать.
Світ пізнають, винюхують,
Цікаво їм, нове.
Сніжок з голівок струшують.
Зима, весь день мете...
Та й дід стоїть танцюючи,
Ногами гупотить.
Всіх огляда, полюючи,
Під носа бурмотить.
- Підходь, віддам недорого!
- Хоч всіх разом бери!
- Рябенького, чи чорного!
- Підходь, бери, бери!
Та покупців не більшає,
Бажаючих нема.
Погода ця ще, гіршає,
Вже й вітер завива...
А люди є, багато їх,
Шукають щось, біжать...
Бо дуже скоро Новий рік,
Зберуться зустрічать.
Кому потрібен на свята,
Пухнастий вірний друг.
Горілка треба, ковбаса,
Важливий атрибут...
І дід сумний корзинку взяв,
Накрив щенят платком.
Поплівся він, пошкандибав,
Додому вечерком.
Іде старий та примовля.
- Не буду продавать.
- Послухав бабу вчителя.
- Куди їх нам дівать!
- Залишу всіх, а най живуть!
- Разом всеж веселіш...
- Ви зголодніли вже, мабуть?
- Пішліть тоді хутчиш...
В своєм житті частенько,
Несем щось продавать.
Щоб жити не бідненько,
Ідемо торгувать.
В любі часи похмурі,
Хай навіть пік чуми.
Давайте будем чуйні...
Залишимось людьми...
Макаров А.И. ( Було це якось взимку... )
ID:
822773
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.01.2019 23:18:15
© дата внесення змiн: 25.01.2019 23:18:15
автор: Олександр Макаров Україна
Вкажіть причину вашої скарги
|
