Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ЧОТИРИ РОКИ ЩАСТЯ… (з невідправлених маминих листів) (проза) - ВІРШ


геометрія: ЧОТИРИ  РОКИ  ЩАСТЯ…        (з невідправлених маминих листів)    (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




ЧОТИРИ РОКИ ЩАСТЯ… (з невідправлених маминих листів) (проза)

ТАК ДОВГО ПРОХОДЯТЬ ГОДИНИ, ТАК ШВИДКО МИНАЮТЬ ЛІТА… Я вже якось писала, що коли я закінчила 8 клас, мама продала збудовану власноруч хату після визволення нашого села від фашистів, і купила іншу хату в центрі села, щоб мені було ближче ходити до школи. Перевозились ми возом у який були запряжені коні. Складаючи речі для перевезення, я побачила якийсь зошит, взяла його до рук, розгорнула і побачила написані мамою листи. Прочитавши кілька рядочків зрозуміла, що їх писала мама уже після війни, і видно з усього не дуже й давно… Почерк у мами був дуже корявий, адже до школи вона ходила лише один рік. І за цей рік закінчила 4 класи. У сім’ї вона була найстарша, а дітей було 9. Тому на мамині плечі лягало багато домашньої роботи, це насамперед догляд малечі, допомога своїй мамі у домашньому господарстві, а ще й прати, прясти, ткати, шити… Мамина мама була неписьменна, а батько і господар, і розпорядник, і співець, і писака, і читець…Він все ж навчив мамину маму читати і писати, і мою маму теж. Але Полі дуже хотілося до школи, школа була поруч і дівчинка з заздрістю спостерігала за дітьми, які йшли до школи…І якось на сімейній раді вирішили пустити маму Полю до школи, її радості не було меж. Десь у дев’яти-, чи десятирічному віці Поля стала ученицею першого класу. Та посиділа вона там лише кілька днів, а далі учитель заявив, що їй у першому класі нема що робить, та й перевели її до другого класу, а згодом і до третього, і до четвертого. То отож Поля за один рік дістала початкову освіту, і на тому її навчання й завершилося, бо появилися ще двійко близнят, і з ними мамина мама сама не могла впоратись, тому й довелося Полі припинити навчання. Я, здогадавшись, що мама не дасть мені прочитати її листи, непомітно для мами приховала їх, щоб потім прочитати. Ось про ті листи і піде моя дальша розповідь…Це були листи мами до татка… Мій Гришо! Я знаю, що тебе давно немає, адже давно вже отримала “похоронку”. Та все ж надумала написати тобі, адже твоєї могилки немає, то може ти десь і є живий…Чула по радіо, як знаходяться бувші вояки: то в шпиталях, без ніг, або без рук, або сліпі,.. Та тому й не їдуть додому, не хочуть бути обузою для сім’ї…А то знаходяться аж десь за рубежем, бо визволили їх не наші, а американці…То отож я й прошу тебе, де б ти не був, згадай про нас, якщо ти ще живий, обізвись, який би ти не був, ти обузою для нас не будеш. Я ж тебе й тепер ще жду, а діти, ти ж напевне здогадуєшся, як вони тебе чекають… Важко мені було, Гришо! Адже лишилися без хати, і без засобів до існування…Вистояли, витримали… І хату нову збудували, хоч і значно меншу від твоєї батьківської, та все ж не на вулиці. Мені так хочеться, щоб ти згадав і наше знайомство, пам’ятаєш, як моя наймолодша сестричка нас познайомила?.. І появу наших малюків, як ти радів, коли з’явився наш Василько, а потім одна за другою дві дівчинки…Які ж ми були щасливі…Хоч і важко було жити, та ми були молоді, здорові, все нам було під силу. А як же гріло нас наше з тобою кохання…Так же жаль, що недовго, лише 4 роки щастя. Лише 4 роки я була по-справжньому щаслива, по – справжньому жінка… А тепер моє щастя лише в дітях, жаль Галинку не вберегла… Але ж є Василько, і Валя, вони так на тебе обоє схожі… Дуже жаль, Гришо, що ця війна забрала багато життів. І в нашому селі багато не повернулося з війни. І Мотрі Шевченчихи чоловік, і Фроськи Момот, А в баби Зайчихи і чоловік, і молодший брат, і старший син. І в Саньки Краснокутської, і в Мотрі Лалімихи, а в них же по шестеро дітей… І баби Козачки і син, і чоловік, і в Наташки Терещихи…Скільки ж то діточок залишилося без батьків. А дід Худоба і Іван Осаула повернулися без однієї ноги, а Грицько Лаліменко без руки… А в Наташки Чубової Микола повернувся живий і здоровий, вони так виспівували чудові пісні,ми так любили їх слухати, адже співали вони чудово, та на жаль не довго… Якраз народили ще й донечку, а старших було троє. Та Микола ще з одним приїжджим чоловіком підірвалися на міні, працюючи на колгоспному полі. І Дуськи Касянівської синочок Василько, ще з двома пацанами теж підірвалися на міні… Ото скільки лиха наробила та війна…А чоловіки твоїх сестричок повернулися живими І Фроськин Лаврін, і Оленчин Нестір. Дякую я їм за підтримку і допомогу. Особливо Оленці і Нестору. Василько після семирічки вступив до Криворізького гірничо-рудного технікуму, то вони йому дуже допомагають…А Валя закінчує семирічку, а куди далі я й не знаю. Я рекомендую їй вступити в Новгородківський агрономічний технікум, це ж не далеко від дому і щонеділі можна приїжджати додому, а вона не хоче, то я ще й не знаю, куди її прихистити. До середньої школи ходить далеко, та й немає в мене за що їй купувати і одяг, і взуванку, і зошити, і книжки… Та все це, Гришо, не страшно, переживем, найголовніше, що війни немає, та й неголодно вже, хоч у колгоспі працюємо майже задарма, та є ж свій город, а він же у нас родючий, ти ж знаєш; та ще ж і корівчинки хоч половинка* є, і кабанчик у сараї, і курочки, і рибу діточки наші ловлять, і смажать, і юшку варять самі, уявляєш, Гришо, як буває добре, я приходжу з роботи пізно, а вони вже і господарство попорали, і їсти наварили і ждуть мене, щоб разом вечеряти…От якби ще й ти повернувся, то ми б уже зажили майже по-панському…Та це я так, жартую, нащо нам те панство, нам і без нього добре…От тільки тебе не вистачає… А літа ж швидко минають, Гришо, он уже Василькові 15, і Валі майже 14 , а мені вже скоро 40. А моє жіноче щастя тривало лише 4 роки… Ні, Гришо, я не нарікаю на свою долю, я ж була, була щаслива з тобою. А іншого мені не потрібно. Були, та й нині ще є чоловіки, які прагнули і ще прагнуть завоювати моє серце, і серед них і Грицько Лаліменко, він знову, як і в молодості бігає за мною, клянеться мені в любові, обіцяє розвестися з дружиною, щоб одружитися зі мною. Та я його й тепер відправляю до своєї сім’ї, а точніше під три чорти, щоб не в’язався до мене… У них же й діточки, такі ж як і наші. Та він же мені ніколи й не подобався, ти ж знаєш, як він намагався відбити мене у тебе, коли ми ще не були одружені, може це тебе й підштовхнуло швидше зробити мені пропозицію?.. А ще Іван Осаула, він повернувся з війни без однієї ноги і працює мірошником у млині, і коли я туди приносю пшеницю, щоб було своє борошно, він на весь голос заявляє, щоб мене пропустили без черги. А на запитання людей із черги, чому це так, він не моргнувши й оком, бреше, що вона ж,(це б то я), не виспалась і підморгує, що ніби то це так і було, і хитро так посміхається, щоб люди подумали, що він до цього причетний. Та добре, що люди знають, що він пустомеля, то й тільки підсміхуються над його брехнями… Про те, що нам довелося пережити в час війни, я тобі, Гришо, напишу в іншому листі, а ще було б краще, якби ти приїхав і все б побачив на власні очі, і почув власними вухами. А як, не доведи Господи, тебе вже немає серед живих, то я й не знаю, як доставити тобі мої листи...Я ж не знаю де твоя могилка...Та й на небеса не знаю як можна, та й чи можна взагалі… Пройшли роки…Нема і мами, й тата, А пам’ять в серці і душі жива, Що буде все: і Мир і будні, й свята, Всепереможна Правда і весна!.. *Половина корівки, це коли два господарі тримають одну корівку, тримаючи їх по черзі по два, чи три дні в одного, а потім скільки ж у другого господаря.

ID: 821486
Рубрика: Проза
дата надходження: 15.01.2019 16:54:01
© дата внесення змiн: 15.01.2019 17:04:30
автор: геометрія

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Sukhovilova, Ганна Верес
Прочитаний усіма відвідувачами (127)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Борисовна, 12.02.2019 - 20:12
Така гірка правда, таке тепле освідчення коханому, хоч вже й неживому... Серце пам`ятає все. Дякую, Валентино Григорівно.
 
геометрія відповів на коментар Борисовна, 12.02.2019 - 22:40
Дякую,Борисівно! Батька я не пам"ятаю,знаю лише з розповідей мами і бабусі; а мама прожила майже 93 роки,та вже 11 років як і її немає,а вона ж була нам і мамою,і татком,і вчителем,і подругою... 16 girl_sigh flo31 flo36 flo11
 
dashavsky, 16.01.2019 - 18:26
12 16 give_rose friends hi
 
геометрія відповів на коментар dashavsky, 16.01.2019 - 18:28
Дякую,Dashavsky! 16 smile 17 girl_sigh 43 42 flo31 flo12
 
Яна Бім, 16.01.2019 - 17:08
12 16 Мудрість
 
геометрія відповів на коментар Яна Бім, 16.01.2019 - 18:03
Дякую,Яно! 16 smile flo26 flirt 43 42 17 flo19
 
Sukhovilova, 16.01.2019 - 16:22
Глибинно, є над чим задуматись! Забираю шедевр! 12 flo26 flo06 13 flo12
 
геометрія відповів на коментар Sukhovilova, 16.01.2019 - 18:00
Дякую,Sukhovilova! Я люблю пригадувати минуле,та так потихеньку і описую,хоча й не знаю,чи знадобиться це насамперед моїм дітям,онукам і правнукам,та й просто звичайним українцям...Та все одно пишу... 16 girl_sigh 43 42 17 smile 31 flo26
 
Ганна Верес, 16.01.2019 - 11:52
Вчора, побачивши Ваш твір, зразу забрала його у вибране, бо боялася, що не встигну познайомитися з ним. Сьогодні читаю Вашу розповідь, і доля всієї країни постає: важка, але така своя, рідна, чиста, без прикрас, а головне, що здатна і вірно кохати, і труднощі перемагати, і дітей плодити, і любити. Дай, Боже, Вам здоров'ячка, благополуччя. Пишіть, це потрібно нам усім. 12 12 12 hi
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 16.01.2019 - 12:58
Дякую,Ганю!Таке було життя: у післявоєнні роки усі селяни працювали від зорі і до зорі,так що домашні справи лежали на плечах дітей. А ще що мене найбільше вражало, так це небайдужість людей до чужої біди, допомагали всі... 16 flirt smile 43 42 flo36 flo06
 
Катерина Собова, 16.01.2019 - 08:22
12 12 12 Уміли наші предки кохати по- справжньому, дітей виростити, країну відбудувати! Жаль, скільки ж їх не прийшло до рідної домівки! Ваша розповідь - дуже цінний матеріал для майбутніх поколінь, тому, що ця історія невигадана!
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 16.01.2019 - 12:44
Дякую,Катюшо! А Ви знаєте, це напевне закладено в генах: ніхто з моїх рідних не зраджував своїм половинкам, і тим більше не розлучалися... 16 girl_sigh 42 flo31 flo12
 
Ніна Незламна, 15.01.2019 - 18:32
12 17 Зворушливо... Важкі роки залишаються в пам*яті завжди...Ніхто не забутий...Ніщо не забуте... flo18
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 15.01.2019 - 20:39
Дякую,Ніно!Отож допоки живу,той намагаюся написати про те,що ще не зникло з пам"яті... 42 43 17 girl_sigh 17 flo31 flo06
 
Маг Грінчук, 15.01.2019 - 18:24
hi give_rose 12
 
геометрія відповів на коментар Маг Грінчук, 15.01.2019 - 20:36
Дякую! Заходьте,читайте,пишіть,коментуйте; я теж заглядатиму на Вашу сторінку і читатиму,і коментуватиму... 16 curtsey smile flo31 flo12
 
Чайківчанка, 15.01.2019 - 18:12
give_rose cry 17 17 17 12війна забирає багато життів
 
геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 15.01.2019 - 20:31
Дякую,Марійко!Ми діти війни багато горя зазнали, і як же жаль,що й нині вже є діти війни... 16 girl_sigh smile 17 42 43 flo36 flo12
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Нові твори