Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: СМУТОК ЗА ТАТКОМ… (проза) - ВІРШ


геометрія: СМУТОК  ЗА  ТАТКОМ…     (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




СМУТОК ЗА ТАТКОМ… (проза)

Відлетіли журавлі, відлетіли, Стало сумно на душі і тужливо… Так і роки золоті вже далеко, Лише спогади мої в душі й серці, Доки я іще живу – не померкнуть… Та весною журавлі знов повернуть, А роки мої земні навік щезнуть… Слава Богу, що жива моя пам”ять, І про те, що відбулось, рідні знають… Я для того і пишу, щоби знали, І про ту страшну війну пам’ятали… Бо війна , завжди страшна, несе горе… Виливає людських сліз повне море… Вже далеко та минула війна. Багато років уже минуло після неї. Уже можна було б і забути, але ті, хто живе, обпалений її вогнем, ті хто переніс її у дитинстві, ті у кого вже пенсійний вік, коли вони вже проводжають журавлів і прощаються з ними, бо ж не знають, чи діждуться їх повернення, ті роки довіку не забудуться… Діти, що пережили страхи сорок першого – сорок п’ятого років… І сьогодні їм боляче вдвічі, бо ж знову йде війна, знову гинуть люди, батьки втрачають своїх дітей, діти втрачають своїх батьків. Невже і їм уготована важка доля – доля дітей війни?.. Адже вона, війна, відбирає у них і сили, і здоров’я… І ніякі допомоги, ніяка ідилія, ніякий комфорт не зможуть знеболити їх рани, вгамувати пекучі болі…Та й де він візметься той комфорт у наш час, з нашими мінімальними пенсіями, та з втраченим у важкій праці здоров’ям?.. Властивість людської пам’яті і забувати, і згадувати. Це цілком природно і необхідно…Буває ляжу спати і ніяк не можу заснути, бо як насядуть на мене думки, як зачнуться терзання, де вже візьметься той сон. Я відчуваю, що можу вибухнути, а то й розірватися, як міна, чи бомба, що страшним фейєрверком палає в мені усе моє життя… І я поринаю у спогади. І пригадую, як вибухнула вона ще в дитинстві, коли ми з братом тільки закінчили навчання в першому класі. Мама тоді брала нас із собою на проривання буряків. Звісно проривати їх із сапою в руках вона ще нам не доручала, малі ж бо. Вона нам показала, як проріджувати буряки руками. То отож ми йшли попереду мами, проривали ті буряки, а мама вже їх обсапувала, і робота просувалася значно швидше. Так от того року буряки були майже біля залізничної колії. І хоча на той час потягів було не так уже й багато, та ми намагалися не пропустити жодного з них. Коли потяги тягли товарні вагони, ми намагалися розгледіти що ж вони везуть, а коли пасажирські, то нам було дуже цікаво спостерігати за чепурними голубими вагонами, де були дуже гарні віконечка, подекуди зашторені красивими шторками, а подекуди вони були роздвинуті і ми встигали побачити пасажирів, ми махали їм руками, деякі нас не помічали, а деякі відповідали помахами своїх рук, а іноді хтось із пасажирів через відкриту фіранку кидав нам якісь гостинці : яблука, груші, або й пакуночок із цукерками. Мама не дозволяла нам бігати до залізничної колії, але іноді коли не було потяга все ж дозволяла піти і зібрати подарунки. Та ось одного разу потяг тягнув величезні товарні вагони, а поміж ними платформи, на яких були накриті брезентом якісь військові агрегати, у них вгадувалися машини, танки, гармати…Біля них стояли, або й сиділи солдати, напевне охоронці. Не дивлячись на мамину заборону, ми з братом рвонули й бігцем дісталися до залізничної колії. Солдати, помітивши нас привітно махали нам руками, щось вигукували, а один з них кинув нам баклажку…Ми вдивлялися в солдатів і нестримно кричали: "Тату!.. Таточку!.." Нам уявлялося, що серед тих солдатів обов’язково є наш тато…Та потяг швидко промайнув мимо нас, а ми стояли, як укопані, не в силах були відірвати ноги від землі, по наших щоках текли сльози. Мама прибігла за нами, щось говорила, заспокоювала, та ми ніби й не чули її слів, усі наші помисли були у тому потязі, як же так татко був так близько і чогось не обізвався, не помахав нам пілоткою, не сказав ні словечка… Мама підібрала ту баклажку, обняла нас, та й повела назад на плантацію. Усі жінки з маминої ланки уже ждали нас біля маминої ділянки, заспокоювали нас, давали нам щось смачненьке зі своїх тормозків, гладили наші голівки. Потім уся ланка разом з мамою і нами сіли в посадці обідати, хоча ще й було зарано, і не одна з них витирала сльозу на своєму обличчі, бо ж більшість із них, як і наша мама, були удовами, і теж мали таких як і ми, і трохи старших дітей. У баклажці був якийсь напій, здається ситро…Мама після обіду уже й не заставляла нас проривати ті буряки, та ми посидівши в посадці деякий час, усе ж пішли допомагати мамі. А в вечері ми попросили маму розповісти ще щось про татка, а ранком знову читали й перечитували єдиний лист від татка, який мама отримала уже після отримання “похоронки”...Другого дня ми були тихіші води і нижчі трави. І з того листа, і з маминих розповідей, ми бачили татка високим, молодим і дужим, як на тій фотографії, що не знати яким чином уціліла, коли нашу хату спопелила війна. Він там у кавалерійській формі, не сам, з товаришем, це фото зроблене в той час, коли татко готувався до участі у війні з Фінляндією. Уже коли ми стали дорослими, то зробили з неї великий портрет, він і нині висить у мене на стіні. А ще до цього часу у мене збереглася ота баклажка, що нам кинув солдат із потяга в якому ми так намагалися побачити татка… Батьків забрала в нас війна… (Не вгамувать пекучі болі), Не зійде з пам’яті вона Дітям, обпаленим війною…

ID: 821273
Рубрика: Проза
дата надходження: 13.01.2019 21:48:24
© дата внесення змiн: 13.01.2019 23:40:43
автор: геометрія

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (79)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Тяжке післявоєнне дитинство, праця з малих літ...
Хіба могло спасти на думку, що жахи війни знову торкнуться нас?
Треба пам'ятати. Треба нагадувати.
Дякую щиро за пам'ять Вашого серця.
З повагою, 12 17 hi
 
геометрія відповів на коментар Людмила Григорівна, 14.01.2019 - 12:11
Дякую,Людмило!І погоджуюсь з Вами,бо так воно й було,раннє дитинство у нас забрала війна, а післявоєнне було таке важке,що коли пригадую, то ніби й мурашки по тілу бігають... 16 smile 31 flo26 43 42 girl_sigh flo31 flo06
 
dashavsky, 14.01.2019 - 09:01
12 16 17 Зворушлива і цікава розповідь. give_rose friends hi
 
геометрія відповів на коментар dashavsky, 14.01.2019 - 11:48
Дякую,Dashavsky!Про своє життя якось і пишеться легко,хоч воно й важке, та все ж ж и в е м о! 16 girl_hospital smile 17 43 42 flo06
 
Катерина Собова, 14.01.2019 - 08:42
12 12 12 Читала і плакала. Невже ці люди, переживши таке, гідні такого життя?
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 14.01.2019 - 11:46
Дякую,Катюшо!Таке воно наше життя,все більш несправедливе,але ж що поробиш: живемо, терпимо... 16 flirt 43 42 17 flo31 flo12
 
Ніна Незламна, 14.01.2019 - 07:34
12 17 16 Зворушливо!Це не зітреться з пам*яті ніколи... 17 flo18
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 14.01.2019 - 11:42
Дякую,Ніно!Отож не спалося, та все й згадалося, то я відразу ж у КП й писала... 16 girl_hospital 43 42 flo31 flo12
 
IRY_SKA, 14.01.2019 - 07:30
ДЯКУЮ, що розказали 17 такі розповіді тим, хто пережив, треба доносити до людей...щоб знали і пам'ятали....
Я теж додала дві розповіді про події теперішні...вони не трагічні, а про емоції та почуття в час АТО...буду ще додавати
 
геометрія відповів на коментар IRY_SKA, 14.01.2019 - 11:12
Дякую,IRYNA,і загарний коментар, і за Ваші розповіді,я їх читала... 16 smile 17 girl_hospital 17 42 31 flo26
 
Капелька, 13.01.2019 - 23:33
flo26 Дуже зворушлива душевна розповідь!У всі часи велика біда і рана- війна! 16 17 І роблять її ті,кому це вигідно! 44
 
геометрія відповів на коментар Капелька, 14.01.2019 - 11:09
Дякую,Олексію! Це моя історія і брата, і мами...На жаль їх обох уже немає... 16 smile girl_sigh 42 43 flo26
 
Лилея, 13.01.2019 - 23:19
12 12 Глубокий , жизненный рассказ об одной из историй тех времён...пришлось людям много пережить...
Щедрый вечер!!!
Добрый вечер!!!
Всех благ!!!
16 16 el el el flo36
 
геометрія відповів на коментар Лилея, 14.01.2019 - 11:07
Дякую,Лілю,і за гарний коментар,і за такі чудові привітання. Деякі вже й збулися, два хлопчики вже сьогодні ранком в мене посівали... 16 ny5 flo36 42 42 flo11
 
Чайківчанка, 13.01.2019 - 22:52
friends hi 22 19 ЩЕДРИЙ ВЕЧІР !ДОБРИЙ ВЕЧІР!
 
геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 14.01.2019 - 11:04
Дякую,Марійко! І я Вас зі Старим Новим роком вітаю, тепла, добра і всього найкращого бажаю!.. 16 ny5 flo08 flo11
 
Valentyna_S, 13.01.2019 - 21:59
Сумно читати. Але молодше покоління повинно знати, що пережили їхні прабабусі і прадідусі.Гарного Вам Щедрого вечора 22 22
 
геометрія відповів на коментар Valentyna_S, 14.01.2019 - 11:02
Дякую,Валю! Це минулої ночі мені не спалося,і все пригадалося,то отож доки не забулося,я й виклала у КП...І я Вас,Валю,зі Старим Новим роком вітаю тепла й радості бажаю... 16 ny5 flo31 flo36 flo06
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Нові твори