Я до тебе боюсь доторкнутись,
Не розбити б кохання кришталь,
Навіть мріяти тихо боюся,
Моя радість ,моя ти печаль.
Я не смію і слова сказати
Раптом ниточку тонку порву.
Навіть в серця боюсь запитати,
Як сказати те слово "люблю".
Де знайти ті чудові слова,
Щоби серце твоє полонили?
Мила, рідна,красива моя,
Може ліпше найкраща .єдина.
Тільки тиша і твоя рука,
Ми обоє такі несміливі...
І ковтаєм, ковтаєм слова,
Хоч у грудях і бурі, і хвилі.
Вечори ,що блукали до ранку,
Прохолода травневих ночей,
Стохвилинне прощання на ганку,
І до завтра з дівочих грудей.
Бігло завтра попереду мене.
Серце тактом ти , тільки ти,
Місяць блимав з вічного неба,
Тільки ноги не думали йти.
День прийде ,а хотілося вечора.
Знову поруч рука в руці.
Я закоханим був уперше,
Може щось відчувала і ти.
Скільки мовлено різних слів,
Поцілунків так мало було,
Наш кораблик невпевнено плив,
Десь далеко блукали бурі.
Її місто зманило вогнями,
Затягнуло у річку розваг,
Я залишився з вином і піснями,
Весельчак,заводило,ватаг.
Зрідка зустрічі-губи холодні,
Вже не гріла твоя рука,
Наче яма, потім безодня,
Я відчув, зрозумів -ти чужа.
Оте перше юне кохання,
Ще й тепер зустрічаю в снах,
Мабуть вона чекала зізнання-
Я не зміг побороти страх.́
Чудовий вірш про гарні,ніжні почуття!Йде час,але залишаються прекрасні спогади,які радують,або засмучують душу.
Нехай завжди буває більше радощів життя!
Чудовий вірш про гарні,ніжні почуття!Йде час,але залишаються прекрасні спогади,які радують,або засмучують душу.
Гарний вірш! Так трапляється в житті... Не дала доля обом крила любові ...
