Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Теоретик: Основи поетики. Паралелізм. - ВІРШ


Теоретик: Основи поетики. Паралелізм. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




Основи поетики. Паралелізм.

Паралелізм (грецьк. parallelos — той, що рухається поряд) — аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину. Найчастіше трапляється у синтаксичних ситуаціях, відомих із фольклорної традиції, принаймні за піснями легендарної Марусі Чурай, в яких витворюється психологічний П.: Як ми кохалися, як зерно в горісі, Тепер розійшлися, як туман по лісі! Як ми кохалися, як голубів пара, Тепер розійшлися, як чорная хмара! На відміну від порівняння П. виконує композиційну функцію, пов'язує певні мотиви чи елементи стилю у художньому творі, особливого значення йому надається у ліричному сюжеті, зокрема від доби романтизму, коли пейзаж втратив риси описовості, набувши лірично-емоційної специфіки. Досить поширеним був цей прийом в українській поезії. Так, вірш І. Франка "Червона калино, чого в лузі гнешся..." побудований на основі прямого тематично-синтаксичного двочленного П., притаманного народним пісням. Водночас розрізняють строфічний П., як у ряді сатиричних поезій В. Самійленка ("Ельдорадо"), ритмічний ("Замість сонетів і октав" П. Тичини, де враховується принцип чергування строфи та антистрофи), звуковий, часто у вигляді панторими. Подеколи поряд із прямим П. вживається і зворотний П., де, попри частку "не", підкреслюється не відмінність, а збіг основних рис зіставлюваних явищ: Не милуй мене шовково, Ясносоколово (П. Тичина). Паралелізм в поетиці, тотожне або схоже розташування елементів мови в суміжних частинах тексту, які, співвідносившись, створюють єдиний поетичний образ. «Ах, якби на квіти не морози, І взимку б квіти розцвітали; Ох, якби на мене не журба, Ні про щось би я не сумувала...» П. такого роду (образ з життя природи і образ з життя людини) поширений в народній поезії; інколи він ускладнюється введенням заперечення та іншими прийомами: «Не билиночка в чистому полі зашаталася — Зашаталася безпритульна моя голівонька...». П. рано був освоєний письмовою літературою: на нім багато в чому заснований поетичний стиль Біблії. Розробкою його є 3 прадавніх фігури грецької риторики (ізоколон — подібність довжини членів, антитеза — контраст сенсу членів, гомеочельовтон — подібність закінчень в членах). По аналогії з описаним словесно-образним П. інколи говорять про звуковий П. (алітерація, рима), про ритмічний П. (строфа і антистрофа в грецькій ліриці), про композиційний П. (паралельні сюжетні лінії в романі) і т.п.

ID: 820536
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 08.01.2019 10:44:00
© дата внесення змiн: 08.01.2019 10:44:00
автор: Теоретик

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Светлана Борщ, геометрія, Ольга Калина, Svitlana_Belyakova, Зоя Енеївна, Valentyna_S
Прочитаний усіма відвідувачами (76)
В тому числі авторами сайту (22) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

геометрія, 08.01.2019 - 14:20
Дякую Вам,Теоретику, за нову порцію знань,хоч я і не все запам"ятовую, та все ж дещо розумію, а разі потреби заглядаю у вибране,адже я все Ваше туди забираю!.. 12 16 girl_sigh writer flo31 flo36 flo12
 
Sin el mar, 08.01.2019 - 10:53
Чомусь при згадці про паралелізм завжди згадується (пробачте за тавтологію):
Стоїть явір над водою,
В воду похилився;
На козака незгодонька.
Козак зажурився.
 

Нові твори