замало кольорів в палітрі,
зима зухвало пише білим
і довгі тіні всиротілі
неначе виснуть у повітрі…
снів серіал чекає ночі,
зла заметіль являє оку
структуру вітру кособоку,
ця мантра серця лід лоскоче…
рахуєш оберти повільні,
за бортом - парелелі ліній,
збентежили нудний делірій
мережі струморозподільні…
з під гніту змореної ласки,
що всипала до кави брому,
тікаєш в гущу монохрому
роздерши шкаралущу маски_