Все як завжди. Тільки її дитина
На заробітки в Польщу подалась.
Говорить мамі, що вона так здібна,-
Тій двісті євро вишле в місяць раз.
Й пішла жара. Розклеїлася мама.
Робота тяжка. ( Та, що і завжди).
Та не звільняється відверто й прямо,
А все начальству викида фінти
Щоб її вигнали. Сяде на шию
Хоч доньці, раз не вийшло мужику.
А та мамусю любить і жаліє.
Насправді ж робить послугу лиху.
Бо Бог ніколи не писав сюжету,
Щоб хтось на шиї в когось зависав.
Всяк має в свої сили щось робити.
А лінощі – нечистого устав.
