(лімерики)
***
А на долину падає туман
і де-не-де линяють силуети...
Які сюжети!
А які поети!?...
...оцінюють, – о, знову графоман.
***
А у нашій оселі тепло...
Не кусають ні оси, ні мухи...
Засинає село,
не тупіє стило,
а поезій – ні слуху, ні духу.
***
А вчора на високому горбі
свистіли раки... і лунало соло
брехні по колу,
та ніхто ніколи
у цьому не признається собі.
***
А у затоку Лети
Харон везе поета
за виданий у пресі кондуїт,
за недолугу мову,
за язикате слово
і за орієнтацію в Аїд.
***
А на мирні дії
мають ще надії
я і ми, і він-вона-воно...
Та за лаври Музи
і корону туза
пера ще ламають все одно.
***
А на нашій сцені
є поети чемні,
є і неотесані, таки.
Є й такі учені,
що за теревені
їм би прищемити язики.
***
А що кому – і сам не доберу.
Ні се, ні те. Катюзі – по заслузі.
Колегам по перу
я носа не утру.
І як тоді не співчувати Музі?
