У час такий, у ці літа суворі
займає нішу кожен по собі.
Шанують сильних, а не тих, що в горі
конають у нерівній боротьбі.
Але звершилось і лунає, – слава!
Софія оживає на очах.
Вертається у лоно патріарх
і споконвічне канонічне право.
Приліплюються всі, кому не лінь
себе усьому світу показати.
Уміють не оцінені таланти
піаритись на мрії поколінь.
Ой не поможе Томос Україні,
якщо у душу лізе сатана
та сотні літ не муляють коліна
і не минає рашеська весна.
Помолимось, але своєму Богу,
Єдиному, якщо ми як один
єдину обираємо дорогу,
але не забуваємо про тин.
– Чекай війни, коли шукаєш миру.
І цей девіз у світі не новий.
Я може й помиляюся, та щиро.
Але боюсь, що я, таки, правий.
Хвесько так, Ігоре, по морда́м! "Тин" той уже й на Кіпр перебрався... А "ідейник" всім соїм "Фронтом" збирається нас визволяти від Ряшки! 
Це так! Не на томосі зійшовся клин! Але й тут - війна, вже на духовному ринку! 
БОРОНЬ БОЖЕ ВІЙНИ АЛЕ ВЕСНА ЗАЦВІТЕ У НАШІМ САДУ
