Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: В кутку сховалось лихо… - ВІРШ


Ніна Незламна: В кутку сховалось лихо… - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




В кутку сховалось лихо…

Ніна Незламна :: В кутку сховалось лихо…
Коридор довгий, так прохолодно й тихо – тихо Чомусь здається, тут в кутку сховалось лихо Мов жде нагоди, погуляти по кімнатах Дім пристарілих….Люди….У білих халатах… По кабінетах, розмови веселі і сміх Мабуть хтось скаже, коли є хворі, то це гріх Певно на розсуд та ні краще промовчати Із яким болем, бачить, все це відчувати Треба триматись. Переживати кожен день Адже це важко, як чуєш плач замість пісень… Медсестра спішить….Як до малої дитини Хто ж допоможе? Так давно нема родини Старенька просить , – Погляньте, он простирадло Злізло із ліжка…. Дивиться так безпорадно Ошелешено, з болем блимає очима Сльоза стікає, хустина, аж за плечима. А хтось зненацька, до себе гукав в надії - Сюди, у п`яту - трусяться вологі вії - Дайте водички, не можу сама дістати… Губи присохлі… Почала слова… Путати… А потім ранком душа десь полетіла Ніхто не плаче…..А вона ж жити хотіла. І знову тиша… А за вікном хурделиця Немічна жінка, наче місяць, блідолиця Співає псалом, їй здалося, що у церкві Руки докупи, мовить слова боголюбиві. Шум в коридорі, метушня, чиїсь розмови Запах ялинки…Доволі настрій святковий А ось хтось прийде! Мо» принесе апельсину Чи то розстелить, самобранку - скатертину І поласують…. Смачного давно не їли Ясніли очі… Ждуть, нехай би пораділи. Вікно криштальне…. Світу білого не видно Живе надія…Стріти весну необхідно Холодно дуже, як зараз йти в світ незнаний Думки літають….Хай би сонце, в чому винний? Немов ті квітки, що під снігом десь у полі Під серцем щемно… Та все ж дякують своїй долі Ясніли ранки, сіяли хліб, тож прожили І так працювали, аж вилазили жили. Життя, як літо тепер здавалось їм усім Майже щоночі, перед очима рідний дім Тінь в коридорі… Від кого ніхто не знає Напевно лихо, знов не спить, когось шукає…. 08.12.2018р

ID: 817593
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 15.12.2018 09:29:44
© дата внесення змiн: 15.12.2018 09:46:55
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 20 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАДЕЖДА М., Тетяна Горобець (MERSEDES), Анфиса Нечаева, Капелька, Жора Гарпунов, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (116)
В тому числі авторами сайту (32) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Капелька, 16.12.2018 - 21:47
flo36 flo17 Чуттевий,важливий вірш про важкі життеві обставини! 16 17
 
Ніна Незламна відповів на коментар Капелька, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! give_rose 21 22 22
 
Зворушливо. 17 flo34
 
Ніна Незламна відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Світланочко! give_rose 21 22 22
 
БЕЗ, 16.12.2018 - 18:40
17 flo10 !
 
Ніна Незламна відповів на коментар БЕЗ, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 21 22 22
 
Valentyna_S, 16.12.2018 - 18:38
12 12Вражаюче 17 17
 
Ніна Незламна відповів на коментар Valentyna_S, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валюшо! give_rose 21 22 22
 
Анфиса Нечаева, 16.12.2018 - 18:33
До болю у серці...до сліз... 17 flo04 flo04 flo04
 
Ніна Незламна відповів на коментар Анфиса Нечаева, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую Вам! give_rose 21 22 22
 
12 Зворушдиво і щемно до болю Ніночко!!! 17 17 cry flo26 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,Танічко! give_rose 21 22 22
 
Дуже щемно, Ніночко! 12 17 16 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар Валентина Ланевич, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валюшо! give_rose 21 22 22
 
Ксенія Вірна, 15.12.2018 - 19:46
Тяжко усвідомлювати,що людина у похилому віці стає вже нікому не потрібна. Якби кожна людина хоча б трішки замислювалась про одиноку старість,таких випадків було б набагато менше. frown 22 22 flo11
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ксенія Вірна, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 21 22 22
 
ТАИСИЯ, 15.12.2018 - 19:41
Чтобы лихо не пряталось по углам... tomato
Надо увеличить финансирование престарелым домам! meeting yahoo girl_hospital
 
Ніна Незламна відповів на коментар ТАИСИЯ, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБО ТАЯ!ВЫ правы,больно смотреть на всё... give_rose 21 22 22
 
cry cry cry
 
Ніна Незламна відповів на коментар Інна Рубан-Оленіч, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! give_rose 21 22 22
 
Ніна-Марія, 15.12.2018 - 18:52
Неможливо читати без сліз... 12 17 17 17 cry flo06
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ніна-Марія, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! give_rose 21 22 22
 
Валентина Рубан, 15.12.2018 - 18:44
Дуже гарний вірш із життя , про життя.... І гарно і одночас боляче... flo12 flo11 flo12
 
Ніна Незламна відповів на коментар Валентина Рубан, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Валюшо! give_rose 21 22 22
 
НАДЕЖДА М., 15.12.2018 - 18:10
12 12 16 16 Ой Ніночко...Правдиво, життєво, душевно.. Не дай Бог дочекатися комусь з нас такої старості.. flo12 flo36 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар НАДЕЖДА М., 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Надійко! Правду кажете.Гарного вечора Вам,дорогенька! give_rose give_rose 21 22 22
 
Любов Іванова, 15.12.2018 - 16:36
Серце заходиться від болю... Але це ж правда, реалії життя.. cry frown 17 17
 
Ніна Незламна відповів на коментар Любов Іванова, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любочко. give_rose 21 22 22
 
Лилея, 15.12.2018 - 15:30
Очень важная тема...об одинокой старости... flo36
 
Ніна Незламна відповів на коментар Лилея, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБО! give_rose 21 22 22
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
Нові твори