Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: РІЗДВЯНА КАЗКА - ВІРШ


Крилата: РІЗДВЯНА КАЗКА - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 17

Пошук


Перевірка розміру




РІЗДВЯНА КАЗКА

В одній країні йшла війна. Довго йшла – сім років. Багато людей загинуло, багато отримало каліцтво. Деякі позбулися своїх міст та сіл, бо їх окупував ворог. Деякі – жител, бо вони були зруйновані. Багато хто змушений був оселитися в чужих місцях, в тих, де не велися військові дії. Родина Лесі, що жила в невеликому містечку, за п’ятдесят кілометрів від лінії, де велися час віл часу бої, не виїхала. Хто така Леся? Дев’ятирічна дівчинка, що навчалася у 4 класі. Як навчалася? Гарно, старанно. А ще вона була дуже доброю, жила з усіма близькими і знайомими їй людьми в мирі, допомагала батькам – мила посуд, виносила сміття, підливала вазони, ходила в магазин за продуктами і таке інше. У вільний час дівчинка дуже любила читати книги. Особливо її захоплювали казки та фантазійні історії. Наближалося Різдво. Родина готувалася до цього великого свята. Дідусь витягнув із комори, що містилася в підвалі їхнього п’ятиповерхового будинку, штучну ялинку й заніс її до квартири. Леся з мамою її гарно прикрасили іграшками та гірляндами. Напередодні зробили генеральне прибирання, кожен у своїй кімнаті, Мама з татом закупили необхідні продукти для зимових свят. У Святвечір приготували дванадцять пісних страв згідно давньої традиції. Чому дванадцять? Бо в році є дванадцять місяців, бо в Ісуса Христа було дванадцять апостолів-учнів, бо дванадцять – число повноти. Всі члени родини дружно працювали. Бабуся готувала кутю (зварена пшениця з родзинками, горіхами, тертим маком та медом), ліпила і варила вареники, пекла пампушки з повидлом, какао та халвою. Мама готувала голубці та підливку з грибів. Дід – свою коронну страву – юшку з риби. Дядько Василь – мамин брат, робив салат з моркви, капусти та з буряків, чистив і різав цибулю та часник А Леся мила посуд, подавала що кому потрібно було, накривала на стіл. Ввечері, коли на небі з’явилася перша зірка, дід запалив свічку, всі спільно стали біля образу Пресвятої Марії з дитям Ісусом на руках, і прочитали молитву «Отче наш». Потім бабця сказала, щоби всі помолилися ще за мир в Україні й за те, щоби повернувся з війни її син Любомир – Лесин татко, живим і не скаліченим. Бабуся й мама при цьому пустили з очей сльози і зашморгали носами. Дід зупинив їх: - Негоже нині плакати, любі мої. Треба просити Бога про поміч і вірити, що він її дасть. - Ти правий. Так, - погодились обидві жінки і сіли до столу. Всі приступили до святкової трапези. А коли наситилися, то попросили Лесю заколядувати. Дівчинка дуже любила співати колядки. Їх її навчила бабуся, коли вона тільки пішла до 1 класу. Леся дзвінко і голосно завела: Нова радість стала, Яка не бувала. Над вертепом зірка ясна У весь світ засіяла. Коли члени родини потомилися від клопотів, що їх мали протягом дня, від співу та споживання їжі, то пішли спати. Бабуся з дідом лягли у вітальні, мама з татом у спальні, а Леся пішла до своєї маленької, але дуже милої, затишної кімнатки, у якій окрім ліжка стояли стіл зі стільчиком та комп’ютером і невеличка шафа в кутку з одягом. А ще було три вазони з квітами, за якими дівчинка ретельно доглядала. Хоч Леся була і стомленою, все ж вирішила почитати книгу про святого Миколая, яку їй на Святвечір подарував дядько Василь, що прийшов до них на вечерю. Він мешкав в іншому домі, в квартирі, де раніше жили дід та баба Лесі. Останнє, що прочитала дівчинка перед тим, як провалилася в сон, була історія про те, що святий Миколай підкинув бідній родині гроші на придане для дочки, без якого вона б не могла вийти заміж. І ось Леся бачить цього святого. Він іде вулицею її міста, усміхається до перехожих, і до не теж. Леся дивиться на святого здивованими очима. Коли підходить так близько що чує його подих, спиняє крок. Святий теж зупиняється. Леся каже: - Я впізнала вас. Ви святий Миколай. - Не заперечуватиму. - Я чула про те, що ви дуже добрий. Допомагаєте бідним і скривдженим. - Це мій обов’язок Це, зрештою, обов'язок кожної людини, яка приходить у світ. - Але ви можете вчинити чудо, а звичайна, земна людина, – ні. - Це не зовсім так. Хто з людей має велику віру і любов, той теж багато чого може. Ти чогось хочеш від мене? - Так... - Чого? - Я би хотіла, щоби в нашій країні закінчилася війна. Святий подивився в очі дівчинці. Він побачив у них сум і тривогу. Обійняв її, а тоді витягнув цукерку з кишені свого плаща і поклав її в біленьку маленьку Лесину долоню. - Бери. Я зроблю, що зможу, проситиму Небесного Отця. Але потрібна і твоя участь, щоби бажання збулося. За три дні, починаючи від завтра, ти маєш зробиш три добрі справи, але не для свої рідних, а для чужих людей. - Я згідна. - Радий це чути. Хай твоє бажання збудеться. Не встигла дівчинка подякувати Миколаю, як він зник. Вона стоїть там, де й стояла – посеред вулиці, люди ходять повз неї, а святого нема. І тут вона прокинулась зі сну. - Лесю! – почула голос мами. – Вставай. Підемо на Різдвяне Богослужіння до церкви. - Гаразд, матусю! Дівчинка відхилила ковдру, і, о, чудо – вона побачила біля подушки цукерку – ту саму, що їй дав святий Миколай. То це був не сон? Вона справді говорили зі святим? Гм… Леся взяла цукерку до рук – в такій гарній обгортці – золотій. Вона захотіла з’їсти дарунок Миколая, але вирішила, що цього поки що не буде робити, візьме цукерку зі собою на Богослужіння. Може, комусь покаже це солодке диво. Леся і всі члени її родини зібралися і пішли до церкви. Під ворітьми дівчинка побачили легко і бідно вбрану жінку із трирічним малям. Вона просила милостиню. Дівчинка згадала про цукерку, яку мала в кишені куртки. Витягнула ї і дала дитині. Мале усміхнулося. Жінка подякувала. На обід до столу із пісними стравами добавились м’ясні. Леся з’їла зо сім вареників, що залишилися з вечері, потім поклала собі на тарілку кілька шматочків ковбаси, шинки, курячого рулету. Але не з'їла жодного шматочка. Коли проспівали спільно колядку, понесла тарілку з м’ясним до своєї кімнати. Через якийсь час попрямувала з тією тарілкою до вхідних дверей. Мама почула скрип ключа у дверному отворі, прибігла. - Куди ти роздягнена та ще й з тарілкою? - Я те, що сама не з’їла, хотіла бабусі-сусідці, колишній вчительці, що живе на п’ятому поверсі нашого будинку, віднести. Вона одна, матусю. Ти ж, мабуть, чула про те, що її чоловік попав безвісті на війні? – спитала винувато дівчинка. - Та я ж не забороняю нести. Чого ти сполошилась? Почекай. Візьми ще чогось бабці – сиру, куті, пампушок. Мама поклала гостинці у дві пластмасові коробки, дівчинка усміхнулась і понесла все це сусідці. Та впустила її до себе, обійняла, подякувала за те, що та відвідала її, пригостила дівчинку печивом і чаєм. - Заходь, коли матимеш час, - мовила, коли Леся йшла додому. - У мене багато книг. Можеш брати їх читати. - Гаразд. Прибігатиму інколи. Бувайте здорові, тітко Світлано. - І тобі всього найкращого, Лесю. Пізно ввечері зателефонував тато. Він привітав маму і всю родину з Різдвом Христовим і сповістив про те, що знаходиться у шпиталі. Мама розхвилювалася. - Що сталося? Ти захворів чи поранений? – спитала. - Поранений. Але поранення неважке, в руку. Її вже прооперували. Лікар сказав, що все має бути добре. - Будемо сподіватися, - відповіла мама .- Тримайся. Ми любимо тебе. І чекаємо на твоє повернення. Після татового дзвінка всі члени сім’ї зажурилися. - Треба молитися, - сказала Леся. – Сумом біді не зарадиш. А давайте попросимо про допомогу святого Миколая. - Ти про нього в книжці прочитала? – спитав дід. - Так. І в ній я дізналася про те, що цей святий дуже добрий. Бабуся витягнула образок з молитовника, де був зображений святий, і всі попросили його про те, щоби допоміг татові одужати якнайшвидше. Перед тим, як лягти у ліжко, Леся дочитала книжку, яку їй подарував дядько Василь. Вона була дуже вражена життям святого. Вночі спала міцно. Сон їй більше не снився. На другий день тато мамі не подзвонив. На якусь мить Леся засумнівалася в тому, що збудеться те бажання, яке вона попрохала виконати святого Миколая. До обіду дівчинка ходила як сама не своя. Нічого доброго нікому не зробила. Ніхто її про це не просив. І татко не задзвонив. По обіді Леся вирішила вийти надвір. Навпроти свого під’їзду вона побачила жінку і хлопчика, що сидів в інвалідному візку поряд з нею. Дівчинка підійшла до них. - Можна дізнатися, як тебе звати? – спитала хлопця. - Можна. Я Ігор. А тебе як звуть? - Леся. А скільки тобі, Ігорю, років? - Дев’ять. - І мені стільки ж. Будемо дружити? - Я не проти. Тільки я не можу ходити. - Чому? - З народження так. - А давай я з тобою погуляю. Можна? – спитала його маму. - Так. Тільки вози його по подвір’ї і недовго. Бо нам сьогодні треба ще додому добиратися, в інше місто. Ми у гостях були у моєї шкільної подруги, вона живе в цьому будинку. Леся об’їхала прибудинкове подвір’я три рази, а тоді сказала хлопцевій мамі: - Почекайте ще п’ять хвилин, будь ласка, я збігаю додому і принесу вашому сину книжку – дуже гарну. Вона моя, і тому я можу її Ігорю подарувати. - Ну, не знаю... Спитай все-таки дозволу в батьків. - Добре, - кинула Леся. Вона забігла до квартири, вхопила книгу про святого Миколая, зайшла до кухні, де була мама, спитала її: - Мамо, можна я хлопчикові, який не може ходити, сидить в інвалідному кріслі, подарую свою книжку про святого Миколая? Він надворі мене чекає - А ти прочитала її? - Так. - Тоді, думаю, можна. Хай її ще хтось прочитає. Дівчинка цмокнула мама в щічку і побігла з книжкою надвір. - Дозволила мама, - закричала з порога. Вона подарувала книжку Ігорю і сказала: - Тут про святого Миколая написано. Ти прочитай. Помолися до нього. Він багатьом допомагає. - Дякую тобі, Лесю. Ти дуже хороша. - Бувай! Хай щастить тобі, хлопче! - І тобі хай щастить, Лесю! Бувай! Дівчинка провела Ігоря до дороги і повернулася додому. На другий день всю країну облетіла звістка про те, що війна закінчилася. Ворог залишив окуповану територію. А ще через два тижні додому зі шпиталю повернувся тато. Назовсім. Радощам Лесі не було меж. Вона взяла образок святого Миколая, який їй подарувала бабуся, коли дізналася, що книжку внучка віддала хворому хлопчикові, поцілувала святого і сказала: - Дякую тобі, святий, дуже-дуже дякую! І Богові передай подяку від мене і від людей усієї України.

ID: 817450
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 13.12.2018 23:48:25
© дата внесення змiн: 22.12.2018 21:02:35
автор: Крилата

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Лилея
Прочитаний усіма відвідувачами (114)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Олекса Удайко, 15.12.2018 - 09:00
12 змістовно та кирисно, Любо! give_rose
 
Крилата відповів на коментар Олекса Удайко, 17.12.2018 - 17:39
Щойно відредагувала. 16
 
Genyk, 14.12.2018 - 14:42
12 Наші діти найщасливіші,маючи св.Миколая,а не діда мороза про- московського... give_rose
 
Крилата відповів на коментар Genyk, 14.12.2018 - 15:33
12 16 39 21
 
Чудова розповідь.Аж сльози на очах. give_rose
 
Крилата відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 14.12.2018 - 15:33
16 Дякую. 13 22
 
Чайківчанка, 14.12.2018 - 13:34
🌹🌹🌹👍
 
Крилата відповів на коментар Чайківчанка, 14.12.2018 - 15:32
16 give_rose 16
 
яся, 14.12.2018 - 11:27
А Миколай вже у дорозі. Скоро буде й у нас на порозі. Кріпімось у вірі, не відкидаймо любов.
Миколай подивує нас знов. el
 
Крилата відповів на коментар яся, 14.12.2018 - 11:57
Віримо. І чекаємо. Добра усім бажаємо. 16 12
 
НАДЕЖДА М., 14.12.2018 - 09:50
12 12 16 16 21 22 22 Люблю читати твори, які закінчення мають добре! hi shr 021
 
Крилата відповів на коментар НАДЕЖДА М., 14.12.2018 - 10:22
Дякую. Щойно відредагувала. Не люблю перечитувати одразу, як напишу, а на другий день хіба. 16 give_rose give_rose give_rose 39 22 21
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - Шампанзик
Синонім до слова:  збагнути
Genyk: - Потилицечух
Нові твори