... і, звичайно, так скажуть люди,
що зв'язок наш, мовляв, порочний,
що із того пуття не буде,
бо із боку видніше, точно...
бо із боку - лиш чорне й біле,
кожне слово із боку - перли:
у перелюбі - не любили,
не родившись іще - померли...
і, звичайно, розставлять клейма,
бо гріховні, мовляв, та хтиві,
роздавати комусь "нікнейми" -
то не дивно, скоріш - властиво...
так, звичайно...на те і -люди,
щоб в чужі заглядати стайні,
бо так було і є, і буде,
ми - не перші і - не останні...
тільки... байдуже,що там скажуть -
говорить - не мішки носити...
їм не прясти із нами пряжу,
їм - казати, а нам - любити
дуже чіткі рядки, декотрі просто сказав, мов зав"язав. я давно подібно писала, ну не так, звичайно, по-своєму, та мала подібну чіткість рядків при нашаруванні змістів, і отака настроєвість в чужій поезії зараз бере. та й загалом, тягне до такої пезії, в якій автор не вийо... словом, а мовить просто, як є.
Ну... Дякую Щоб не "вийо...", то справді радий, що тобі сподобалось. Не скажу, що фанат того, як ти пишеш (та читав, читав ), але... Як і в кожного автора - щось подобається, щось - ні. Рецензії на книги і фільми подобались. Ну, поезія - теж.
Не люблю хитромудрих побудов та вибудов. Ну, і, певне, в тому, як автор пише,- характер відображається.
Посилань не даватиму:читай, мовляв, те і те. Захочеш - читатимеш, де вважатимеш за потрібне - прокоментуєш. Отакє...)))
Дякую ще раз
на жаль чи на щастя, хтозна, я не відтворю в пам'яті те, що ти писав раніше. та оце, що зараз читаю, бачу, рік 18 десь, мо, просто додавав у 18, а напсравді раніші роки, то це... навіть зловила себе на думці, а де я раніш була, чом не звернула уваги. А ще, час іде, і певні бачення не те, щоб змінювалися, а розширюються, чи що.
Іншими: до вподоби манера твоя написання. відверта. я шанувальник і форми, рівно як і змісту, та форма часто з'їдає зміст, майже повсюдно то спостерігаю, а це просто жах, як на мене. у тебе в достатньому і того, і того. в тих тематиках, в яких пишеш.
Дякую) Насправді - все, що тут, як датоване, тоді й написане. Пишу найчастіше прямо тут, в онлайні. Колись писав і на папері, і у ворді. Ну, колись писав об'ємні твори, прозу... Досить багато. Відтак чорновиків майже не маю. Якщо цей сайт посипеться до якоїсь там матері, то мене не врятує навіть моя феноменальна пам'ять)))