Шевченко влюбливим був? Так.
Запалювався часто, мрійно.
Але чуттям не впився всмак –
Не ті стрічалися постійно.
Кріпачку пан йому не дав,
Тримала шлюбних страху брила.
Хтось з нього просто користав,
Хтось недогледів в ньому крила.
А він кохав – вогнями грав.
Мав одружитися бажання.
Та біль, що пакт із ним уклав,
Забрав його без шлюбування.
Союз для велета – тягар.
Душі пила - не солод дині.
Мав геній множити свій дар,
Нести народу, не дружині.
1.12.18
Як гарно Ви, завернули, Любонько... Мабуть якщо б він одружився на якійсь гадюці і вона б йому проїдала мозок шубою, він точно б нічого путнього не написав, а лікував би нервову систему.
Крилата відповів на коментар Патара, 30.11.2018 - 19:10
Стопудово! Трохи змінила текст, бо слово бабій Шевченкові не пасує. Здаюся.
кожна суб"єктивна думка має право на існування.я б особисто= не ризикувала б особо писати про того,кого вже немає...Був собі...та й був.І світла йому пам"ять!Та,якщо вже є бажання проаналізувати життя і творчість відомої людини,то я не вбачаю в цьому якоїсь крамоли.Та кажуть...про тих,кого немає,або ж-гарно говорити,або ж ніяк...,щоби собі не нашкодити...Та це вже ,як кажуть,справи власні.
Я не аналізую життя Шевченка. Я з великою шаною ставлюся до нього як до поета, пророка, генія і просто людини. Те, що він часто закохувався, ніяк не применшує його ролі.
Він багатьох любив. Це властиво поетам - закохуватись. У них душі відкриті і чутливі. Цим віршем я не принизила нашого генія, а показала інші його, чисто людські якості - вміння кохати.