Мій оберіг, моє кохання, амулет мій,
Давно захований у сріблі ланцюжка,
Та кожен раз коли цілую на ніч хрестик,
Тобі всміхається розхристана душа.
Даремні мрії на майбутнє, марні плани,
В`яжу знов грішну пристрасть у морські вузли,
Хоча кохання, як і спокій, вже не з нами,
Його пригадую, до нині, залюбки.
Літають янголи, мов голуби повсюди,
З них пір`я падають на втомлених людей,
Спіраль намотують від серця в душу думи,
Згадавши пристрасть й гріх недоспаних ночей.
На небі мокрим пальцем намалюю сонце,
На хмарі янгола…Тебе біля ставка…
Під ритми музики смуглявої Beyonce,
Воскресне зморена від розпачу душа.
І хай струна кохання ніжно обірветься,
А звук мелодії всередині помре,
Смішний Амур-бешкетник вірю доторкнеться,
До серця вістрям стріл рятуючи мене.
Птахи на кронах вишні замилують джазом,
Піднімуть голови кульбаби у садку,
Хай не судилось прокидатися нам разом,
Любов, як талісман все рівно бережу.
