Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дружня рука: Балада про справжнє* - ВІРШ


Дружня рука: Балада про справжнє* - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 39
Персональный ЧАТ Aliska
Персональный ЧАТ Georg Sozdan
Персональный ЧАТ IRYNA_SKASKIV
Персональный ЧАТ K Λ Е О Δ О Р
Персональный ЧАТ Karlsson
Персональный ЧАТ Majra
Персональный ЧАТ Master-capt
Персональный ЧАТ N.o.l.
Персональный ЧАТ Tanita N
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Zinthenko Olena
Персональный ЧАТ Ірина Морська
Персональный ЧАТ Аліна Чиж
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Валентина Рубан
Персональный ЧАТ Волинянка
Персональный ЧАТ Володимир Кепич
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Зубик Наталія
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Мирослав Вересюк
Персональный ЧАТ Олег Кокосенко
Персональный ЧАТ Олена Жежук
Персональный ЧАТ Ольга Ратинська
Персональный ЧАТ Осіріс
Персональный ЧАТ Патара
Персональный ЧАТ СОЛНЕЧНАЯ
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Сергій Усенко
Персональный ЧАТ Сергій Ярунський
Персональный ЧАТ Тамара Шкіндер
Персональный ЧАТ Терен юрій
Персональный ЧАТ Тетяна Бойко
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ геометрія

Пошук


Перевірка розміру




Балада про справжнє*

Дружня рука :: Балада про справжнє*
Твоя ніжність дуже – дуже тиха, Твоя щедрість схована в очах, І душа мовчить, майже не диха, Їй назустріч погляд - дикий птах … Що розправив величезні крила І тебе у світ глибин забрав, Ти у світ той двері привідкрила, А назад я вже ключа не мав … Я не вмів ще так як ти літати, Взагалі не вверх, а вниз лечу, Лиш тобі мене хотілось упіймати. Упіймай, - я іноді кричу … Той беззвучний крик. Ніхто його не чує. Він і так нестримний цей політ. Я упав, а сокіл відзвітує, Що не було звідти вже воріт … Світ заповнити ущент тобою, Проганяти з пам'яті дощі, Закривати все своє собою, Краще лайки пісня і вірші … Підставлятись під удари долі, Іноді не свої, а чужі, Забагато не буває волі, Ті, що повзають, то не лише вужі. І коли відкрив уже забрало, Не ховаєш в собі, не мовчиш, Скільки вже таких тут поруч впало, Мабуть, що і ти вже тут лежиш … Але ні, бо вже таких немало, Думаєш, це люди? Ні. Вогні. Не здолати справжнього металом, Бо слова як блискавки – мечі … * на пам'ять про Василя Симоненка

ID: 813958
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 15.11.2018 20:48:43
© дата внесення змiн: 16.11.2018 16:10:34
автор: Дружня рука

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Лилея
Прочитаний усіма відвідувачами (91)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

яся, 15.11.2018 - 21:57
flo11
 
Дружня рука відповів на коментар яся, 15.11.2018 - 23:24
дякую flo18
 
Лилея, 15.11.2018 - 21:43
12 12 Не здолати справжнього металом,
Бо слова як блискавки - мечі...
16 16 39 39 39 flo36
 
Дружня рука відповів на коментар Лилея, 15.11.2018 - 23:24
дякую flo10
 
Капелька, 15.11.2018 - 21:33
12 flo36 Гарно і чуттево сказано! hi 22 22
 
Дружня рука відповів на коментар Капелька, 15.11.2018 - 21:40
hi 22 22
 

Нові твори