А знаєш – як усе непросто
і часу плин не зупинить.
Із висоти людського зросту
цінити варто кожну мить!
Як ніжить нас вінок із весен,
та осінь пізня за вікном…
Човнові без стерна і весел,
не треба навіть бурелом
чи ураган. Його до виру
й повільна течія знесе…
Тверду твою вітаю віру,
та відкидати варто все,
що губить у тобі людину
і перетворює в раба.
Бо настає тяжка година,
як віра скінчиться сліпа.
Любов, порядність, справедливість,
пошана щира, без оков –
чесноти ці, як божа милість,
життя основа із основ.
За ними буде перемога
і хай тремтить нікчемний раб.
Людина – то дитина Бога,
його навік безцінний скарб!
13.11.2018
Комусь дуже достойна відповідь.
