Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: Екскурсія до лісу (казка) - ВІРШ


Крилата: Екскурсія до лісу (казка) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 36
Персональный ЧАТ *SELENA*
Персональный ЧАТ DaRk[ua]
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Georg Sozdan
Персональный ЧАТ Keri.Dreamer
Персональный ЧАТ Lionet
Персональный ЧАТ Vasya_2019
Персональный ЧАТ Євген уткін
Персональный ЧАТ Інна Рубан-Оленіч
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ БылОсніжка
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Веселенька Дачниця
Персональный ЧАТ Веселий песиміст
Персональный ЧАТ Виктор Ситниченко
Персональный ЧАТ Володимир Кепич
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Голоси
Персональный ЧАТ Дмитрий Дробин
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Лінивий Євген
Персональный ЧАТ Лія Лембергська
Персональный ЧАТ Людмила Пономаренко
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Ніколя Петрович
Персональный ЧАТ Оксана Стадник
Персональный ЧАТ Потусторонний
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ СОЛНЕЧНАЯ
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Степан Вишиватін
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Юрій Цюрик
Персональный ЧАТ Яненсія
Персональный ЧАТ легчий

Пошук


Перевірка розміру




Екскурсія до лісу (казка)

Хлопчик Юрчик жив на Закарпатті, ходив до 1 класу. Вчився він непогано. До кінця першого семестру уже знав усі букви і читав слова, правда складами. Рахував до ста, розв’язував задачки і досліджував світ. Ще він любив фізкультуру – вправи різні виконувати, бігати і грати в рухливі ігри. Зі вчителькою був, як правило, ввічливим, але з однокласниками… Їм любив робити всілякі капості. То клеєм намастить комусь крісло, то чийогось зошита чи щоденника заховає так, щоби ніхто не бачив, то ніжку комусь в коридорі підставить, аби той упав, то дівчинку штовхне ззаду чи смикне за косу. А потім регоче, задоволення від своїх негарних вчинків отримує. Уже і вчителька пояснювала Юрчику, що так не гоже поводитися, і мама, яку вчителька запрошувала на розмову, навіть директор брав його до свого кабінету на розмову. Нічого не допомагало. Притихне на тиждень-другий, а тоді знову за своє. Якось вчителька (це було навесні, у квітні місяці), коли відпускала учнів після уроків додому, сказала їм: - Діти, завтра ми підемо до лісу на екскурсію, будемо спостерігати за природою. Тому підготуйтеся: візьміть на ноги гумові чобітки, вдягніть куртки і не забудьте накрити голову кепкою чи шапкою. Пригадуєте, ми говорили з вами про те, що на деревах та кущах у лісі можуть бути кліщі? - Так! – закричали учні. - Отож вдягніться відповідно, щоби жоден кліщ не мав шансу вп’ястися вам у шкіру. До зустрічі! - До завтра, вчителько. Бувайте здорові! На другий день Ніна Іванівна почала день у школі з того, що прочитала учням інструктаж з техніки безпеки, тобто нагадала правила поведінки в дорозі та в лісі, перерахувала всіх і повела до лісу. Він був від школи – рукою подати – хвилин десять-п’ятнадцять пішої ходьби. Діти йшли парами, одна за одною. Коли опинились на місці призначення, почули стукіт дятла. Наблизились до дерева, звідки лунав звук і побачили птаха. На просьбу вчительки описали його зовнішній вигляд і те, в якій позі він знаходився, коли вибирав дзьобом личинки з кори дерева. - Дятел – лісовий санітар. Він лікує дерева, не дає комахам руйнувати їх кору, - зробила висновок Яна. - Так. Він майстерно робить свою справу. А тепер подивіться, - мовила вчителька, - які дерева ростуть довкола нас. Діти стали називати: - Дуб, береза, вільха, ялина. Вони розповіли, за якими ознаками визначили їх. - Молодці. А які кущі бачите? Учні походили довкруж із вчителькою. - Шипшина, калина, ліщина, - сказали. - Так. А які квіти ростуть у траві? - Проліски, півники, ряст. - Так. Це весняні квіти. Вони – як подих свіжого повітря, першими з’являються після зимової сплячки, наповнюють ліс красою, приносять радість людям. Поспостерігайте за цими квіточками. Опишіть їх вигляд, дослідіть їх запах. Учні кинулися до квітів. Поприсідали біля них і самі стали, мов квіти. А Юрчик занудився. «Що там описувати?! – подумав він. – Квіти, як квіти. Дівочі забаганки. Піду краще пошукаю якогось гриба». Заховався за кущем, поки однокласники розглядали рослини. А коли вони стали ділитися своїми спостереженнями зі вчителькою, потихеньку віддалився від гурту. Зайшов углиб лісу і справді під дубом знайшов невеличкого білого. Вирвав його й пішов далі. За якусь хвилину-другу знайшов другого гриба, а потім третього. Ось уже у нього пять грибів у наплічнику, який він завбачливо взяв зі собою вранці. «Хе! Хе! От я молодець! – промовив сам собі. - З користю проводжу час. А мої однокласники квіти описують! Ну і їжте свої квіти!». Тільки він це промовив, як тут їжак перетнув йому дорогу: - Привіт, хлопче! - Привіт! - А чи не даси мені одного гриба, бо мої зимові запаси закінчилися? - Не дам! Іди собі, а то штовхну ногою. - Злий ти. - Який є. Ще пройшов з десять метрів, зустрів змійку. - Привіт! - Привіт! - А чи не даси мені одного гриба. Хочу юшку грибну зварити, ще як восени її їла, - мовила та. - І не подумаю давати. Повзи собі, а то палицею вдарю. - Злий ти. - Який є. Через п'ятнадцять метрів зустрів вовка. - О, - сказав той, - їжа до мене сама йде. Злякався Юрчик та й каже: - У мене гриби є в наплічнику. Хочеш? - Нє-а. Тебе хочу з’їсти. Ти більш калорійний А я три дні вже нічого не їв. - Не їж мене, вовчику, будь ласка, бо мої батьки плакатимуть за мною, я в них одненький, і однокласники теж плакатимуть, і вчителька Ніна Іванівна. Їй ще й перепасти може за те, що не уберегла мене. - Гммм… Вчительки шкода. Ну, і батьків теж. А однокласники, мабуть, реготатимуть. Ти ж їм стільки прикростей зробив. - Не робитиму більше. Тільки відпусти. - А тварин і рослин любитимеш? - Любитиму. Обіцяю. - Гаразд. Давай свої гриби і дуй назад. А то всі тебе вже шукають. А вчителька і справді плаче. Я підглядав за ними. - Дякую, вовче. Виклав гриби на траву Юрчик і помчав щодуху назад. Через хвилин п’ять-десять вчув звуки: - Юр-чи-ку! Юр- чи-ку! - Тут я! Тут я! – закричав радо та голосно. Коли зустрівся з однокласниками та вчителькою, глянув їм у вічі й сказав: - Пробачте. Я винен. Від нині не буду нікому робити прикростей. Вчителька підійшла до хлопця, обійняла його. Всі діти кинулись до Юрка, обліпили його, стали обіймати. - Як добре, що ти знайшовся! – вигукували. – Ми ж уже думали, що ти вовкові в лапи потрапив, бо почули якоїсь миті виття з глибини лісу. - Все могло би бути! Але я тут. І я люблю вас усіх. І навіть ці перші весняні квіти. Хлопчик схилився над пролісками. - Гарні ви, квіточки, - мовив.

ID: 813403
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 11.11.2018 09:58:48
© дата внесення змiн: 11.11.2018 14:26:53
автор: Крилата

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (99)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ольга Калина, 11.11.2018 - 16:34
12 12 12 give_rose
 
Крилата, 11.11.2018 - 14:27
Трохи змінила. Тільки білі можуть рости у квітні (прочитала) і то на Закарпатті. smile
 
12 Гарна казочка. flo16
 
Крилата відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 11.11.2018 - 13:53
smile 22 21 Дякую. Гарного дня! give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
євген уткін: - приче́пниця, прилипа́лка
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - Шампанзик
Нові твори