Я НІКОЛИ НЕ БУДУ ТВОЯ
Ти мене, відпусти... відпусти...
Я ніколи не буду твоя!
По-між нами спалені мости,
в друзки, розбилась ясна зоря.
Я даю, тобі вільні крила!
куди хочеш, лети... і лети...
не є тобі кохана, мила-
не зацвіту, квіткою з роси.
Був час, божеволіла тобою,
шаленіла, від дотику рук...
щастя, поплило за водою,
і страждаєм, від душевних мук.
Гострим ножем поранив мене,
сірником підпалив почуття,
і задихалось серце живе
із моїх очей лилась сльоза.
Байдужість, розбила надію,
і ногою розтоптав мрії...
пробач ,рабою жить не вмію!
в'яне, сохне, цвіт безнадії.
Забуду, що було між нами!
і витру з пам'яті сірі дні,
у світ, піду новими шляхами,
ще усміхнеться доля мені.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Пробачте його Марійко і йдіть далі своєю дорогою до щастя. 
