Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Taras_Sajkiewicz: Справжні лиця - ВІРШ


Taras_Sajkiewicz: Справжні лиця - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 8

Пошук


Перевірка розміру




Справжні лиця

Я думав, що потрібний я, Мене ви возносили до небес. "Ти завжди з нами, ми сім'я". А я вам вірив, немов вірний пес. Мене ви збудували, як ікону, Як янгола, що вас превознесе. Казали, щоби жив я по закону Й виконував лиш те і се. Але коли змінилася дрібниця, Що прийде в норму у найближчий час, Тоді ви показали свої лиця, Побачив істинних я вас. "Такий ти вдома не потрібен, Що люди скажуть, засміють! " Не був я в той момент розмірен, Я не чекав такі слова почуть. Я виказав усе, що думав довго, Що душу гризло і пекло. Закликав ненависть до серця мого, Холодним снігом його замело. " Прощайте, більше я не з вами, Я буду краще сам серед людей. Сховаюсь за далекими краями, І більш не верну до рідних сіней."

ID: 813100
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 08.11.2018 17:04:34
© дата внесення змiн: 08.11.2018 17:04:34
автор: Taras_Sajkiewicz

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (34)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори