І стали на рушничок щастя він і вона. І прожили
у парі 30 років. Бувало все, бо ж подружнє життя - не мед.
Бува гірким як полин і терпким як терен. Та і митті щастя
у нім непоодинокі. Та це лише митті, заради яких мусимо
жити, терпіти, страждати.
Щастя легко не дається. І народжується воно
в муках.
Вони, ці дві половинки, поєднані Господом,
немов мушля. За стільки літ подружнього життя вирос-
тили свою перлину, що коханням зоветься. І ховають
її від світу.
О, дивовижне це почуття. Воно дає життя.
У нім велика сила. З ним ми непереможні і душі наші
непорожні.