Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: Петрусь та його друзі-тварини - ВІРШ


Крилата: Петрусь та його друзі-тварини - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




Петрусь та його друзі-тварини

КАЗКА Жив-був собі хлопчик Петрик. Любив він з малих літ добрі справи робити. Коли їх робив, то сонце заскакувало в його зіниці і освічувало й зігрівало все, що було довкола нього. Скаже мама: - Піди за хлібом до магазину. Хоч би чим був зайнятий Петрусь, все покине, а послухає маму, піде. Чи сусідка попросить яблука в саду зібрати, чи сестричка маленька – книжку почитати, чи тато – трави кроликам нарвати, всіх послухає, ще й привітно усміхнеться. А як він любив домашніх тварин! І корову Зірку, і собаку Сірка, і кота Чорновусенка, і курку Галушку, і трьох білих кроликів з чорними вушками – Ніфа, Нуфа і Нафа. Не раз годував їх чи поїв, а ще любив з ними розмовляти. Зірку навчив вірші розказувати, Сірка – танцювати гопак, Галушку – рахувати до десять, Чорновусенка – малювати хвостиком квіти та дерева. А Ніфа, Нуфа і Нафа – робити акробатичні вправи. За те, що тварини слухали його, гарно робили те, чого він їх учив, давав їм призи – кому кістку з м’ясом, кому шматок сиру (ділився своїм наїдком), кому яблучок, кому сінця з пахучими травами. Іноді давав їм і цукерки чи печиво, як мав. Любили його друзі-тварин. Терлися об його руки, ноги, а кіт і пес навіть цілували його в щічку. Раз на тиждень організовував Петрик концерт у своєму саду для друзів-однокласників, сусідів. Корова декламувала вірші, пес танцював гопак, курка рахувала яблука, груші та сливи, а потім їх роздавала глядачам. Кіт малював картину просто перед глядачами. А кролики робили перекати, стрибки вгору, стійку на голові. Глядачі плескали їм і дарували квіти. Якось улітку поїхав Петрусь із батьками на відпочинок до Чорного моря. Важко було хлопчикові залишати своїх друзів-тварин, але дуже вже вабило його море, хотів у ньому поплавати. Доглядати корову, курку, пса, кота та кролів узялися бабуся з дідусем, які жили на краю села, за сотню метрів від Петрикового обійстя. Щоранку і щовечора приходили вони, годували тварин і доїли корову. Та якось, за три дні до приїзду дітей, бабуся забула закрити хлів, де жили корова, курка та кролі, стара вже була, стомлена клопотами та роботою. Торкнула корова ногою двері, а вони й піддалися їй, відчинилися. - Ходімо, - каже, - друзі, надвір. Ми не зачинені. - Ну то ходімо, - сказала курка. Вийшли вони. А на небі зорі та місяць. - Як гарно! - мовив Нуф. - Чудово! – сказав Наф. - Магічно! – й собі кинув слівце Ніф. - Так, - погодився Сірко, що сидів біля своєї буди, - вночі небо красиве, коли не захмарене. - Може, прогуляємось, друзі, селом? - запропонувала Галушка. - А чому б і ні? - відповіла за всіх Зірка. - Тоді рушаймо, - сказав Чорновусенко і рішуче відчинив браму. Збились вони докупи та й пішли селом. Ідуть, корова вірші декламує, кролі перекати роблять, пес наприсядки скаче. Весело їм! Аж тут дядько якийсь вантажівкою їде. Спинив своє авто біля їх гоп-компанії, визирнув у бічне віконце та й каже: - А куди це ви, друзі, йдете? - А нікуди, в кінець села зайдемо та й повернемось. - А залізайте-но в кузов моєї машини, я вас відвезу туди й назад, чого дурно ноги збивати такому шановному товариству? - Ну, що будемо робити? - каже корова. - Може, сядемо? - запропонувала курка. – Ми ще ніколи в машині не їздили. - Гаразд, - мовив Наф. - Проїдемось. Спробуємо, що це таке. Залізли вони всі в кузов, дядько їм ласкаво допоміг і рушив Завіз тварин у кінець села, а назад не розвертає автівку - Зупиніться, пане! – закричала корова. – Уже кінець села. Завезіть нас назад! - Та хіба я дурний, - каже дядько, - відвозити вас назад? Будете тепер жити в мене. І не кричіть там, бо позабиваю всіх, у мене рушниця є. Затихли тварини, зажурились. І чого, думали собі, вони покинули своє рідне подвір’я, чого надумали прогулятися? Що ж тепер з ними буде? Завіз їх дядько не куди-небудь, а на хутір, зупинився біля якоїсь недобудованої хати. - Вилізайте, - каже. - Тут тепер ваш дім буде. Вилізли тварини, голови похнюпили. Завів їх усіх новий господар у холодний хлів – ні сінця там на долівці, ні їжі якої. Полягали на сирій землиці, погомоніли трохи та й заснули, потомлені були ще й нажахані. Просиділи день у хліві, другий – не приходить господар, не виводить їх з хліва, не годує, не поїть. - Гаплик нам буде, - каже Сірко. - Я ягідки калини кидала на край дороги, як ми їхали, Петрусь їх мені колись дав. Казав, як загублюсь часом, щоби не впадала в розпач, а ягоди висипала, йдучи, він по тих ягодах знайде мене. - То може знайде? – спитав Ніф. - Може й знайде, а може, й ні. Хто зна, коли він з того моря повернеться? Треба якось вибиратися звідси, - мовить курка. - Але як? – мізкує пес. - Може вибити шибку? – запропонував кіт. - Можна спробувати, але як господар вчує дзенькіт скла і позабиває нас? – пропищав Чорновусенко. - А як не позабиває, - мовив Нуф, - то самі здохнемо без їжі й води за якийсь час. - І то може бути, - зажурилася Галушка. Вранці прийшли дід із бабою до доньчиного обійстя, аж нікого із їх підопічних немає. Що таке? Куди вони ділися? Може, злодій який був та й украв усіх? Походили селом, луками два дні, попитали сусідів, ніхто нічого не чув, ніхто нічого не бачив. Що ж робити? - Мабуть, треба йти до поліції і заяву писати про зникнення тварин, - мовив дід. - То підемо, - погодилася баба. – А дітям поки що нічого не будемо говорити, щоби не хвилювалися. Може, ще знайдуться корова, курка, кролі, пес та кіт, поки вони приїдуть з моря. - Дав би Бог, щоби знайшлися, – сказав дід. На третій день після зникнення тварин діл з бабою зі самого раночку поїхали до району. Там, у поліції, розказали про те, що сталося дільничному. Той прийняв від них заяву і пообіцяв розібратися. На четвертий день повернувся Петрик з батьками. Не йшов додому, а летів, мов крилатий птах. У наплічнику мав гостинці для друзів-тварин. Кожному щось привіз! Бабця з дідусем зустріли його при брамі. - Як там Зірка, бабцю, як Галушка, Чорновусенко, Сірко, Ніф, Нуф та Наф? - Пропали вони, онучку. Уже четвертий день, як пропали? - Що ви таке кажете? - не повірив Петрусь. Кинувся він до буди – нема собаки, до хліва – і там пусто, побіг за хату, до саду – нема ніде нікого. Сів на лаві й заплакав. Тут підішли батьки. Дізналися про біду. Яка сталася, теж присіли на лаві, зажурилися. - Не догледіли ми тварин ваших, - мовила бабця. – Пробачте нам, діти. Віддамо вам свою козу, п’ять курок та пса Кудлая. - Не треба нам вашого, бабцю. – сказав Петрусь. – Ми мусимо знайти своїх тварин. Вони ж мої друзі. І тут згадав хлопчик, що колись корові до черева прив’язав невеличку сумку, а в неї накидав сушених ягід калини. Він тоді пас Зірку і наказав їй, якщо відійде далеко, загубиться, то щоби ягоди кидала, по них він її знайде. Треба пройтися дорогою, пашею, подивитися, чи немає де висипаних ягід калини. Петрик розповів про ягоди батькам, ті – поліції. Тварин знайшли уже через годину за тими ягодами. Новий господар погодував їх аж на третій день зранку, коли приїхав з міста. А на четвертий, коли тварин знайшли на хуторі, його не було при недобудованій хаті, він поїхав до міста за різником, щоби той зарізав корову, курку та кролів йому на м'ясо. Пса ж і кота він думав привезти до міста й викинути десь на вулиці. Не вдалося. Чоловіка засудили за крадіжку. А Зірка, Галушка, Сірко, Чорновусенко, Ніф, Нуф та Наф повернулися додому. Нагодувала їх мама, напоїв їх тато, нагородив їх дарунками з моря Петрусь. Більше ніколи тварини не виходили за ворота без хлопчика чи його батьків. І Петрусь не залишав звідтоді своїх друзів надовго. Про цю історію навіть написали в обласній газеті. І тепер до Петрусевої хати час від часу заходять гості, що приїжджають звідусіль до їхнього села, хочуть погомоніти з хлопцем, побачити, як виступають його друзі-тварини.

ID: 811695
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 28.10.2018 20:18:02
© дата внесення змiн: 07.11.2018 15:09:11
автор: Крилата

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (122)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

dashavsky, 29.10.2018 - 22:39
12 Гарна казка. Тільки зверніть на увагу на назву казки. Там опечатки. Чи може я щось не розумію, бо тут усяке може бути. give_rose friends hi
 
Цікава казочка.І повчальна. give_rose
 
Крилата відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 29.10.2018 - 15:56
Дякую. 16 give_rose give_rose give_rose Ніхто не хоче читати великі тексти. А як же діти мають їх слухати чи читати, коли ми, дорослі, такі ліниві? smile
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - Шампанзик
Синонім до слова:  збагнути
Genyk: - Потилицечух
Нові твори