Поч. 10 сек.
Ще одна осінь прийшла в моє життя,
З пензликом чарівного миттця,
Що натурою картини малює,
Та барви веселкові дарує.
Дарує цей казковий пейзаж,
Дарує його усім навкруги.
Осене, довгожданна ти моя,
Із трепетом в душі жду тебе я.
Завжди милуюсь твоїми узорами,
Туманом, що стеляться між горами.
Вслухаюсь в тишину, що навкруги,
Шепоту річки, що омиває береги.
Шелесту сухого листу під ногами
Та скрипу сухостою над головами.
Слідкую, як сухий лист літає,
Наче в повітрі в танці кружляє
І повільно багряним килимом,
Стелиться по пожовтілій траві,
Та на землю повільно осідає...
Осене, довгожданна ти моя!
Скільки уже літ зустрічаю тебе, я.
Прилетиш, теплом трохи обнадієш,
Бабиним літом деколи ще зігрієш,
Та тільки сивини досієш на голові...
Тільки сивини подаруєш ще мені...
Тільки сивини не жалієш ти мені...
Ще одна осінь прийшла в моє життя...
Ще одну свою осінь дочекався я...
А весна завжди запізнюєтья. 
Чудово! 
