Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: ЯКБИНЕЗЛАМАНАНОГА - ВІРШ


Крилата: ЯКБИНЕЗЛАМАНАНОГА - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 25

Пошук


Перевірка розміру




ЯКБИНЕЗЛАМАНАНОГА

КАЗКА П’ять років кінь Сиве Яблуко жив у свого господаря Михайла. Робив все те, що наказував йому чоловік. А той за те давав йому житло та їжу, виводив на пасовисько у теплу пору року, щоби він попасся там. Якось кінь віз господаря в ліс та й зашпортався за корінь дерева. Упав сердега, та так невдало, що зламав собі передню праву ногу. Мусив тепер пан Михайло коня везти додому. Для того найняв вантажну машину. Коли ветеринар, якого привів господар увечері, оглянув коня, то сказав, що перелом у тварини серйозний, зі зміщенням, і що, можливо, кінь не зможе уже працювати так, як працював раніше, навіть, як кість і зростеться. Він порадив Панові Михайлу продати його на м'ясо. Кінь підслухав розмову ветеринара й господаря і вирішив рятуватися. Став на три ноги, пристрибав до пса, що під хлівом лежав біля буди: - Чуєш, Рексе! Допоможи мені. - Як? Я ж не лікар. - Чув, мене, хочуть зарізати. А я ще жити хочу. Знайди мені кусок шмати й перев’яжи ногу, тоді я зможу втекти вночі. - Та куди ти з тією поламаною ногою втечеш? Не зможеш. - Попробую. - Гаразд, - сказав пес. Він побігав довкруж хати і знайшов якусь стару сорочку, що висіла на плоті біля городу. Приніс. Але спершу промив коневі рану своєю сечею (чув, вона, свіжа, антисептична), а тоді міцно обмотав ногу сорочкою. Так стиснув, аж кість на місце стала. - Це все, що я можу для тебе зробити, - сказав. - Дякую, Рексе. Ніколи не забуду того, що ти для мене зробив. Як погасло світло у всіх вікнах хати господаря, кінь почекав ще півгодини, а тоді тихо вийшов. Пес провів його до брами. Відчинив йому її і зачинив за ним потім. - Бувай, Сиве Яблуко! Хай щастить тобі! - Бувай, Рексе! І тобі хай буде добре! Кінь потихеньку вулицею. Нога боліла, але вже не так, як до перев’язки. Сиве Яблуко йшов і плакав. Він мовчки прощався і з господарем, і зі селом. Що його далі чекає? Де знайде свій притулок? Коли пройшов отак через три села, стомився, ліг у траві. Глянув у небо, аж тут зірка впала. «Може, на щастя?» – подумав. А тоді встав. Часу на лежання немає, треба йти, бо вдосвіта, як господар помітить його відсутність у хліві, то почне шукати, пуститься за ним в дорогу. При цій думці повернув кінь направо, стежку серед трави помітив. Ішов нею з годину, а тоді побачив якусь прибудову. Це були стара покинута колгоспна стайня. Хоч і без вікон, та зі всіма стінами та дахом. Зайшов кінь, упав на долівку, як мертвий і заснув. А коли збудився, то побачив біля себе кота. - Що ти тут робиш? - спитав його кінь. - Живу. Миші лапаю у полі. Господар мене прогнав, бо я кільце ковбаси весільної зі столу вкрав. Пахла мені дуже! - Тепер, мабуть, і я тут буду жити. - А в тебе яка історія? - Ногу зламав, то господар хотів з мене ковбасу зробити. - А-а-а! А я к ти з поламаною ногою добрів сюди? - Та пес мені ногу перев’язав, то я якось помаленьку дошкутильгав. - Покажи ногу. Кінь показав. Крізь сорочку, якою була обв’язана нога, виступала кров. - Треба промити рану і чимось чистим перев’язати ногу. - А де взяти щось чисте? - Зараз пошукаю. Побіг пес до села, приніс звідти рушник – старий, але таки чистий. Промив рану своєю сечею, перев’язав ногу. А сорочку поправ у рівчаку з водою та й кинув на підвіконня, аби висохла. Зажили з того часу удвох. Три дні кінь лежав, кіт носив йому траву в сорочці. А на четвертий почув Сіре Яблучко силу в тілі, встав. Нога майже вже не боліла. Сиве Яблуко аж заспівав з радості. - Ти файно співаєш, - мовив кіт. – А я вмію грати на сопілці. - Не вірю. - Зараз докажу. Вибіг кіт надвір, через хвилину вернувся з інструментом. Заграв українську народну пісню «Ой чий то кінь стоїть». - Ти і справді вмієш грати. А може ми вдвох трохи потренуємось, тай підемо як артисти гроші заробляти? - А де ми зможемо грати? - Як де? На весіллях, на день народженнях, на днях села. - Непогана ідея. Давай тренуватися. Кіт вчений був, умів читати, знайшов старого співаника на смітнику в районному містечку, що містилося від них на відстані трьох кілометрів, притягнув книжку до стайні. Місяць стратили обоє на вивчення пісень. А тоді кіт і каже: - Пора спробувати свої сили. Поїдемо у суботу до міста. Там буде ярмарок. Заграємо. Може, хтось нам яку копійку кине або на роботу найме. Так і зробили. Сіли недалеко від входу на ринок та й почали виступати. Кіт грав на сопілці, а кінь співав. Люди кидали їм гроші на стару сорочку. До обіду виступали. А тоді помучились, купили торбину, всілякої їжі, яку запхали в ту торбину, а ще придбали собі мило, аби митися та дві зубні щітки й пасту, щоби чистити зуби, та й пішли додому. На другий тиждень знову пішли до міста. Один чоловік, почувши, як вони файно вдвох виступають, запропонував їм роботу. - Чи не хотіли б ви виступити на дні народження у мого внука? - А платитимете? - Звісно. Двісті гривень за дві години. Вас це влаштує? - Так. З тих пір кіт з конем не тільки біля ринку виступали, а й на днях народження, весіллях та інших урочистостях. Якось пан Михайло, у якого колись жив кінь, прибув на ринок в той час, як його колишній підопічний співав при вході. Господар упізнав свого коня - Це ти, Сиве Яблуко? – спитав. - Я. - Я тебе заберу. Бо ти по праву належиш мені. - Не піду я до тебе. Ти хотів мене зарізати. А я вижив і тепер співаю. - Якби я тебе продав, то мав би гроші. - Скільки б ти грошей за мене взяв? - Тисячу гривень. - Я тобі їх дам. - Даси? – здивувався колишній господар. - Так. Кінь витягнув зі сумки гроші і дав їх панові Михайлу. - Тепер ти на мене не матимеш права? - Тепер ні, - відповів пан Михайло. Вдома чоловік розповів усім про те, що бачив свого коня у місті, і що той навчився співати і тепер цим заробляє гроші. «Ось і мені дав тисячу гривень, як компенсацію за втечу» - мовив дід. Почув пес цю новину, вирішив податися до міста в наступну суботу, щоби зустріти там свого колишнього друга. Як задумав, так і зробив. Заскочив він уранці в суботу, що прийшла, в рейсовий автобус, сховався під незайнятим сидінням і так приїхав до міста. Пішов на ринок і там справді зустрів коня Сиве Яблуко. Обійнялися друзі. Поцілувалися. Кінь запросив пса до їхнього з котом житла. По обіді, як заробили трохи грошенят, накупили собі всякої їжі та й пішли додому. Коли усі добре наїлися, то полягали. - А гарно ви влаштувалися тут, - мовив пес. - Непогано. А залишайся з нами жити, - запропонував Рексові кінь. - А що я буду робити? - Охороняти наш дім. - Я б не проти. - А хочеш, - сказав кіт, - я тебе на ящику навчу барабанити? І тоді ти зможеш з нами виступати. - Хочу. - Кіт навчив пса відстукувати ритм мелодії. За тиждень до міста подалися вже втрьох. Через якийсь час до них підійшов один поважний лисий чоловік. Він кинув їм десять гривень і спитав: - А скільки пісень ви знаєте? - Дванадцять, - відповів кінь. - Багато. А хочете в цирку виступати, по різних містах їздити? - Треба подумати, - мовив кіт. - Та що там думати, - сказав кінь, - наближається зима. А у нашому житлі немає вікон. - То як, згідні до цирку йти? – спитав чоловік. - А ви нас там не будете зобиджати? - Ні. Ми укладемо угоду на рік співпраці, наприклад. Якщо вам сподобається, то угоду можна буде знову підписати на який схочете термін. - Ну, якщо так, то ми згідні. Сподобалось коневі, котові та псові виступати в цирку. Господар їх добре годував, теплий домик їм дав. А як тішили їх оплески глядачів після виступів, особливо діток! А ще їм подобалося те, що з їх трійцею всі хотіли сфотографуватися. Коня, пса і кота навіть за кордон почали запрошувати на гастролі, так їх музична трійця прославились. А на афішах писали: «Виступає ансамбль «Якбинезламананога».

ID: 810827
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 21.10.2018 20:37:41
© дата внесення змiн: 21.10.2018 22:06:11
автор: Крилата

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: геометрія
Прочитаний усіма відвідувачами (127)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

геометрія, 21.10.2018 - 22:26
Дякую,Любо! З-задоволенням прочитала, та й у вибране забрала,підросте правнучка буду їй читати. 12 12 16 a32 a43 flo36 flo06
 
Крилата відповів на коментар геометрія, 22.10.2018 - 17:44
Дякую. Рада. Хай правнучка росте здоровою. 43 16
 
Гарна твоя казочка і повчальна! 12 16 flo21
 
Крилата відповів на коментар Валентина Ланевич, 21.10.2018 - 22:09
Дякую, Валю. Добра тобі! 16 21 13
 
Чудова казочка. 12 Інколи тварини добріші за деяких людей. a24 a35
 
Крилата відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 21.10.2018 - 22:08
Дякую. Так. Гарного понеділка! 16 21
 
Ніна Незламна, 21.10.2018 - 20:58
12 12 16 flo26 flo36 cup
21 22 22
 
Крилата відповів на коментар Ніна Незламна, 21.10.2018 - 22:08
Дякую, Ніночко. Радості вам і всім нашим членам клбуу. 16
 
НАДЕЖДА М., 21.10.2018 - 20:49
12 12 16 16 Гарно! Світ не без добрих людей! 21 22 22 shr flo26 flo36
 
Крилата відповів на коментар НАДЕЖДА М., 21.10.2018 - 22:07
Дякую. Надіє. Щойно трохи поправила. От нетерпелива я. Не дам твору відлежатися, щоби ще раз перечитати. smile 16 friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - Шампанзик
Синонім до слова:  збагнути
Genyk: - Потилицечух
Нові твори