Серце – повітряна кулька наповнена гелієм.
Кличе до себе мелодій небесних феєрія.
Нитка тоненька бажання літати утримує.
Потяг з думками єднає невидима лінія:
Я балансую на ній – акробати вражаються.
Купола цирку молитва сердечна торкається.
Шпарку знаходить в покрівлі мрійливість.
Оказія:
Розум злітає – за нитку тримає фантазію.
Думала – згину від холоду темного космосу,
Куля в захмарності лусне, а з нею і розуму
Прийде кінець – божевіллям в падінні обернеться.
Перетворилась в каркас дельтаплановий вервиця!
Серцем гарячим польоту блаженство намолено.
Страх відступив із фантомними помилки болями.
Глянь! Он з зірок дельтапланово сіються промені.
Мріяння кульки – всесильні любов’ю наповнені.
неймовірно чіпляє. обожнюю спостерігати прояви твоєї особистості - унікальної в дивовижно гармонійному поєднанні чіткого раціо з невагомою мрійливістю. (я здогадуюсь чого коштує ця гармонійність і якими крутими стежками до неї видираєшся, тому й так захоплює результат). Ти крута, дівчинко!
Бережіть цю кульку. Вона така гарна у своїй спрагі до кохання і майбутнього щастя.
Зрозуміло про чию душу ви пишите. І можете пишатися таким щирим її злетом.