Мовчи, мовчи, не треба більше слів,
Лякати вже сполохані тотеми
Не варт було!.. А ти, однак, посмів
Торкатись забороненої теми
Між нами - все? Не буде більше нас?
Злетить любов, мов перелітна птаха
В далекий ирій, невблаганний час
Не пошкодує загнану невдаху
А, може, то й не ирій, а сильце,
Петля, що все тісніш стискає горло
Нечутій пісні... це - не пастка, це
Лише тортура, добровільне горе
Мовчи, мовчи, нічого не кажи,
Не треба мови зболених потоків.
Життя обох штовхнуло до межі,
Воно не любить вивчених уроків
Ирій - ну думаю в Улькус щось з клавіатурою (ну знаєте, таке буває коли захисне скло телефона тріснуло, а наприклад буква "в" саме в епіцентрі...на епілії тріщини), а потім зрозумів, що в Улькус з екраном все норм (ну або можливо вона просто не на телефоні це набирає, бо він якраз з тріщиною на букві "в", а на ноутбуці, або компуктері), а це щось у мене зі словниковим запасом Ну все - мовчу, мовчу, як і просили...
Ulcus відповів на коментар К0ВАЛЬ, 15.05.2023 - 22:53
це одне з трьох слів, які я знаю, що розпочинаються на «и»: ирій, ич, икати. більше не знаю (може, і ще є). і одне з моїх улюблених))) мій улькусний штампик дякую, Вікторе. скучила вже за такими коментарями, а то й справді ми всі стали на ботів схожі: чудово, прекрасно, гарний вірш. ви вдихнули сюди щось живе і свіже
"Малачі, грусть, малачі, нє тиронь астарих іран!" (древній кавказький романс)
Гарний вірш, справді, такий щиро-емоційний. От тільки останній рядочок мене дещо "озадачіл". Воно не любить вивчених уроків - можливо, але не дуже, як на мене, переконливо; як на мене, життя не любить невивчених уроків - доки не второпаєш, чому воно намагається тебе навчити, ходитимеш ув один і той же клас, на один і той же предмет. Воно тому й штовхає до межі - вчиться вже, горепахи, ну скільки можна, їй-бо!
Втім, це суб'єктивна думка, нічого не варта.
А вірш хороший.
дуже вдячна вам, що зауважили саме це. чому? а тому що сама думала над вивченими уроками. що це означає у моєму творі? як би ти не вчив, як не готувався до тих іспитів, які готує життя, воно однаково підсовує несподіванки для тебе і застає зовсім беззахисним перед ними. ваша думка якраз вартісна, бо дозволяє подискутувати. ми ж це любимо дякую вам дуже, Максиме