В очах твоїх тону, у них я майже потопаю,
У них - немов безкрайнім всесвітом лечу.
Чи може уже сплю, чи тільки засинаю?
Здається це мені, чи справді ще живу?
Так гучно б'ється в мене серце, калатає,
Коли я в глибину очей твоїх дивлюсь.
Не вірив досі я, що так в житті буває,
Що до останку весь у них я розчинюсь...
В твоїх очах є світло дня і сяйво ночі,
Я озираюсь круг: можливо, я в Раю?
Вернутися назад? Та ні - тонути хочу
В твоїх очах... Без них я, бачиться, помру...
Анатолій Розумний
08.10.2018
В твоїх очах є світло дня і сяйво ночі,
Я озираюсь круг: можливо, я в Раю?
Вернутися назад? Та ні - тонути хочу
В твоїх очах... Без них я, бачиться, помру...
6-ти стопний ямб! То ж повинен бути у всіх катренах))) "Може","можливо" - тут вставні і слова, що виділяються комами...
Прогресуєте, Анатолію! Це приємно! !
Анатолій Розумний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за настанову! Звісно, Ваш варіант набагато краще! "Підчищу"... Ще раз дякую!
Гарно,сподобалося... Запрошую: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804835
