Прекрасне небо у твоїх очах..
Здається сонце на твоїх губах.
Мої ти ночі.. білосніжні дні.
Ти образ милий в снах мені.
Ти поштовх дум скалічених пожить..
Крило летюче, що давно вже не летить.
Твій дощ – твій плач з моїх небес.
Дощів холодних в путь експрес.
Його спинити сил нема,
спиняй кохано ти сама.
Спиняй, бо в очі сильно б’є,
солодкі сльози мої п’є.
Спиняй експрес холодних хмар..
лиши у ньому нам плацкар.
Зжени з вагонів всіх лихих,
цей потяг тільки для утіх.
Для наших стомлених утіх.
Твій сміх, який прекрасний сміх.
Мою печаль гартує в сталь..
гартує в сталь мою печаль.
