Ти серце не засни, гори і далі!
Хоч, як не тяжко бийся, калатай!
Колись же мають збліднути печалі?!
Вдягнеться стежка в сонячний розмай!
Не дай байдужості тебе заколисати,
Як маєш, що сказати – говори!
Може і легше заховатися за грати,
Від всіх печалей, болю і хули
Не обирай цей шлях, хоч так простіше.
Та не для тебе точно це, повір.
Німа душа, що може бути гірше?!
Байдужість то підступний дуже звір!
Ти серце не засни, гори і далі!
Хоч, як не тяжко бийся, калатай!
Колись же мають збліднути печалі?!
Вдягнеться стежка в сонячний розмай!
я про ту, яка може вбивати... Пройти повз того кому потрібна допомога наприклад... чи бути сторонім байдужим спостерігачем того що відбувається в твоїй країні...