Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: У вечірній прохолоді на стіні годинник: цок. - ВІРШ


Валентина Ланевич: У вечірній прохолоді на стіні годинник: цок. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 16

Пошук


Перевірка розміру




У вечірній прохолоді на стіні годинник: цок.

У вечірній прохолоді На стіні годиник: цок. Тиша нишпорить в комоді, Заповзає у куток. А на вулиці ні звуку, Чи живе зморив все сон? Простягаю в простір руку, Причаївся десь там клон. Хтось, хто схожий теж на мене, Хто у домі сам один. Хто чекає, сокровенне ж Забирає часу плин. Біль, печаль, розруху, щастя, Сльози радості й порив. Що в душі горить причастям, Що на вічність Бог створив. Що любов’ю речуть люди, Що в серцях несе добро. Щоб прийняти ніж у груди, Тільки б скинути ярмо. Бо не сила вже терпіти Ницисть, з проявами зла. У любові просто жити, В мирі спала, щоб земля. 01.10.18

ID: 808517
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 01.10.2018 22:42:55
© дата внесення змiн: 12.10.2018 07:28:18
автор: Валентина Ланевич

Мені подобається