Чому, скажи, без тебе сумно так,
Чому без тебе серденько ридає,
А може це якийсь із Неба знак,
Якого просто я не помічаю.
Я розумію, серденько саме
Для себе половинку вибирає,
Я марно звинувачую себе,
Я в тому винен тільки, що кохаю.
Я розумію, роки, сивина,
Давно вже юність в вирій відлетіла,
А серце птахом б"ється, -це вона,
Побачив і все тіло затремтіло.
І заспівали в серці солов"і,
І забуваю враз своі нещастя,
Лиш тільки в очі подививсь твоі,
І вже від них не можу відірваться.
І так неначе в юності я знов,
Від дотику руки я весь п"янію,
Я серцем п"ю оту святу любов,
Про тебе знову я ночами мрію.
І бачу сни, де разом я і ти,
Й стежина наша в золотому житі,
Якою ми збираємося йти,
Найщасливіші, може, в цілім світі.
Рука в руці і серденько тремтить,
І почуття співають солов"ями,
Яка чарівна і прекрасна мить,
Й палке кохання чисте поміж нами.
Про тебе, моя трепетна любов,
Потоком щастя ллються з серця вірші,
І молодію я душею знов,
Від щастя, навіть, тіло стає іншим.
Ти не дивись, що скроні в сивині,
У серці почуття вогнем палають,
Дай Боже кожному в житті любить,
Отак, як я тебе кохаю.
Таке сильне почуття відчувається в кожному слові, та навіть у кожнісінькій букві. І його так багато, що аж на відстані за душу бере. Дуже гарно.
Хай Ваша половинка Вас обов"язково почує
