Ми з тобою відірвались,
Тепер у невагомості зостались.
Від землі відірвались.
І не відчуваємо уже тяжіння,
І не мучить нас сумління.
Усе по-іншому вже тут.
Ото відірвалися,
Як то сказати - по повній.
А тепер от що?
Де та повнота?
І знов пустота.
Прийдеться її наповняти.
А де його взяти?
Розгубили почуття.
У піднебесній не ті відчуття,
І взагалі не те життя.
Тож, любітеся, люди,
На цій грішній землі,
Та не відривайтеся наповну,
Бо у небесах не прошепочемо
Ах! Ох! Ух!
Кохання легке як пух.
Рознеслося...
Та хтось зловить той дух.