Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ПОЗИЧ ВОГНЮ… (проза) - ВІРШ


геометрія: ПОЗИЧ  ВОГНЮ…            (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




ПОЗИЧ ВОГНЮ… (проза)

Не знаю з якої причини у мене сьогодні відсутній інтернет. Тому я поринаю у спогади. Найчастіше це спогади дитинства. Важким воно у нас було: і холодним, і голодним, та ще й страшним, адже йшла війна, страшна, кривава,.. І діставалося тоді всім: і дорослим, і малим. Особливо зимою, бо ж літом і сонечко гріє, і в садку, та на городі все ж таки росте, дозріває, щось їстівне, та й побігати, подивитися, а то й погратися можна, не те що зимою. Пригадалося, як однієї зими, було так холодно, що я й нині здригаюся, згадуючи ту холоднечу. І подвір’я, і хата вщерть засипані снігом. Днями, притулившись до вікна, ми намагаємось розтопити мороз на шибках своїм диханням, щоб хоч щось побачити на вулиці, бо ж вийти не маємо можливості, бо ж одяганка в нас аби – яка, а взуванки зовсім нема. Та й вночі не легше. Ми на печі, тулимося одне до одного під старим рядном, вкриваємося з головою, щоб надихати тепла, а воно там і не затримується, кудись відлітає. Тремтимо, дрижаки ловимо, цокаєм зубами, іноді не витримуємо схоплюємося на ноги, бігаємо, та все ж ніяк не можемо зігрітися. Часом просимо маму розповісти казку. Мама розповідає і про курочку рябу, та її золоте яєчко, і про козу – дерезу, про ріпку, і про Івана царевича…Ми уявляємо героїв казок, та й тишком – нишком засинаємо… Але іноді буває так холодно, що й казка не допомагає, тоді мама збирає в хаті все, що є, чим можна накритися, накриває нас, і, наказавши нам спати, сама кудись іде. Ми здогадуємось, що вона йде по солому, нам стає страшно, бо ми знаємо, що поліцаї та німчура вартують, і можуть не лише прогнати, а й побити, а то й убити. Іноді стомившись від чекання, засинаємо, а іноді і сну не маємо, та ще ж і їсти хочеться. Ми починаємо фантазувати, що прийде до нас ота коза – дереза, мама надоїть молочка, та може ще знайдеться якийсь сухарик і ми наїмося, або може хоч оту ріпку з казочки десь знайдемо, все таки хоч якась пожива. Іноді ми не засинали, аж допоки мама не повернеться з соломою, розпалить у печі, і запалахкотить полум”я, і піде по хаті тепло. А вранці мама дістане з погреба квашену капусту, трішки картоплі, зварить її у ‘’мундирах” і ми вже будемо й не голодні. А потім ще щось розкаже нам про татка, Василько найстарший, йому уже 3 роки він все таки пам”ятає татка, я його хоч уявляю із тих розповідей, а Галинка, зовсім маланька, вона тільки мовчки слухає, шморгає носиком, або й пхикає. Мамина розповідь відволікає нас і від холоду, і від голоду… Я ніби й нині бачу маму, брата, сестричку. І як ми, не дивлячись на те, що на дворі ще ніч, зіскакуємо з печі, і зачаровано дивимося на нього, адже він такий гарний, та ще й від нього таке приємне тепло іде, що нам, аж подихи перехоплює. А потім чуємо чиєсь гупання, і стук у вікно. Ми спокійні, а мама аж стрепенулася від страху, подумала, що то поліцай, або ще гірше німчура, побачив певне дим із димаря, та й приплентався, а як побачить солому, що ж тоді буде? Ми, побачивши мамин переляк, миттю вискакуємо на піч…Та з вікна вже долинає голос тітки Мотрі: “Полю, відчини. Позич вогню, ніяк печі не можу розпалити”. Тітка простягає мамі якийсь черепок для вогню, а мама її запитує: “То ти, Мотре, була біля скирти?..” “Так, а ти теж, як і я злякалася, подумала, що то поліцай…” Тітка взяла вогник, та пішла. Отак ще до півнів мама натопила хату. Нам стає легко і добре, і ми засинаємо… І бачимо в снах: і тепле літечко, і свій садок, і річечку, і татка, і відчуваємо, що війни вже нема, що можна спокійно ходити, бігати, гратися, і нічого, і нікого не боятися….

ID: 807884
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.09.2018 09:47:05
© дата внесення змiн: 26.09.2018 09:47:05
автор: геометрія

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Ганна Верес, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (137)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ганна Верес, 27.09.2018 - 08:56
Сумні Ваші спогади, та іншими вони й не могли бути. Але поміж рядочками розсипане тепло Вашої душі, Валю, яке пронесене через усе життя, не дивлячись ні на що. Дякую Вам за нього і за твір. 12 12 12 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 28.09.2018 - 15:54
Дякую,Ганю! Спогади і душу й серце зігрівають, тому й пишу... 16 curtsey 43 42 flo31 flo08 flo11
 
яся, 26.09.2018 - 13:11
Тож поділимося вогником душі. І стане тепло, бо
нині бракує тепла. flo32 flo32
 
геометрія відповів на коментар яся, 26.09.2018 - 21:06
Дякую,Ясю! Я й намагаюся ділитися з ще старшими за мене бабуньками,відвідую їх дома,слухаю їхні сповіді,пригощаю своїми випічками... 16 girl_sigh osen1 flo31 flo06
 
Ніна Незламна, 26.09.2018 - 10:29
12 12 16 17 16 Гарно, Валічко! Яке б минуле й не було
та спогад гріє серце й душу...
Та наче холодом війнуло...
Та все в житті стерпіти мушу
Й заб*юсь в куточок,в віконечко погляну
Й згадаю рідненьку, ніжну свою, маму... 16
Ой, Валю, щось Ви мене розчулили cry
А я тут, так давно на чужині
І не забути дім і ті щасливі дні....
Успіхів Вам! friends flo26 flo36
21 22 22
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 26.09.2018 - 21:03
Дякую,Ніночко! Ви м 16 girl_sigh osen1 flo36 flo08 flo12 ене аж заворожили своїм чудовим коментарем!..
 
Катерина Собова, 26.09.2018 - 10:22
12 12 12 Валечко, і хіба не заслужили пільг отакі діти війни? Влада каже:"Не положено!" Але правда, звідки ж їм знати, що ці діти замерзали, вмирали від голоду і хвороб! Дуже сильний твір!
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 26.09.2018 - 21:01
Дякую,Катюшо! Та якісь копійки до пенсії додають, здається аж 49 гривень. А те,що ми пережили не побажаю ніколи і нікому... 16 girl_sigh osen1 flo31 flo08 flo12
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Нові твори