Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ПОЗИЧ ВОГНЮ… (проза) - ВІРШ


геометрія: ПОЗИЧ  ВОГНЮ…            (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 5

Пошук


Перевірка розміру




ПОЗИЧ ВОГНЮ… (проза)

Не знаю з якої причини у мене сьогодні відсутній інтернет. Тому я поринаю у спогади. Найчастіше це спогади дитинства. Важким воно у нас було: і холодним, і голодним, та ще й страшним, адже йшла війна, страшна, кривава,.. І діставалося тоді всім: і дорослим, і малим. Особливо зимою, бо ж літом і сонечко гріє, і в садку, та на городі все ж таки росте, дозріває, щось їстівне, та й побігати, подивитися, а то й погратися можна, не те що зимою. Пригадалося, як однієї зими, було так холодно, що я й нині здригаюся, згадуючи ту холоднечу. І подвір’я, і хата вщерть засипані снігом. Днями, притулившись до вікна, ми намагаємось розтопити мороз на шибках своїм диханням, щоб хоч щось побачити на вулиці, бо ж вийти не маємо можливості, бо ж одяганка в нас аби – яка, а взуванки зовсім нема. Та й вночі не легше. Ми на печі, тулимося одне до одного під старим рядном, вкриваємося з головою, щоб надихати тепла, а воно там і не затримується, кудись відлітає. Тремтимо, дрижаки ловимо, цокаєм зубами, іноді не витримуємо схоплюємося на ноги, бігаємо, та все ж ніяк не можемо зігрітися. Часом просимо маму розповісти казку. Мама розповідає і про курочку рябу, та її золоте яєчко, і про козу – дерезу, про ріпку, і про Івана царевича…Ми уявляємо героїв казок, та й тишком – нишком засинаємо… Але іноді буває так холодно, що й казка не допомагає, тоді мама збирає в хаті все, що є, чим можна накритися, накриває нас, і, наказавши нам спати, сама кудись іде. Ми здогадуємось, що вона йде по солому, нам стає страшно, бо ми знаємо, що поліцаї та німчура вартують, і можуть не лише прогнати, а й побити, а то й убити. Іноді стомившись від чекання, засинаємо, а іноді і сну не маємо, та ще ж і їсти хочеться. Ми починаємо фантазувати, що прийде до нас ота коза – дереза, мама надоїть молочка, та може ще знайдеться якийсь сухарик і ми наїмося, або може хоч оту ріпку з казочки десь знайдемо, все таки хоч якась пожива. Іноді ми не засинали, аж допоки мама не повернеться з соломою, розпалить у печі, і запалахкотить полум”я, і піде по хаті тепло. А вранці мама дістане з погреба квашену капусту, трішки картоплі, зварить її у ‘’мундирах” і ми вже будемо й не голодні. А потім ще щось розкаже нам про татка, Василько найстарший, йому уже 3 роки він все таки пам”ятає татка, я його хоч уявляю із тих розповідей, а Галинка, зовсім маланька, вона тільки мовчки слухає, шморгає носиком, або й пхикає. Мамина розповідь відволікає нас і від холоду, і від голоду… Я ніби й нині бачу маму, брата, сестричку. І як ми, не дивлячись на те, що на дворі ще ніч, зіскакуємо з печі, і зачаровано дивимося на нього, адже він такий гарний, та ще й від нього таке приємне тепло іде, що нам, аж подихи перехоплює. А потім чуємо чиєсь гупання, і стук у вікно. Ми спокійні, а мама аж стрепенулася від страху, подумала, що то поліцай, або ще гірше німчура, побачив певне дим із димаря, та й приплентався, а як побачить солому, що ж тоді буде? Ми, побачивши мамин переляк, миттю вискакуємо на піч…Та з вікна вже долинає голос тітки Мотрі: “Полю, відчини. Позич вогню, ніяк печі не можу розпалити”. Тітка простягає мамі якийсь черепок для вогню, а мама її запитує: “То ти, Мотре, була біля скирти?..” “Так, а ти теж, як і я злякалася, подумала, що то поліцай…” Тітка взяла вогник, та пішла. Отак ще до півнів мама натопила хату. Нам стає легко і добре, і ми засинаємо… І бачимо в снах: і тепле літечко, і свій садок, і річечку, і татка, і відчуваємо, що війни вже нема, що можна спокійно ходити, бігати, гратися, і нічого, і нікого не боятися….

ID: 807884
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.09.2018 09:47:05
© дата внесення змiн: 26.09.2018 09:47:05
автор: геометрія

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Ганна Верес, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (91)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ганна Верес, 27.09.2018 - 08:56
Сумні Ваші спогади, та іншими вони й не могли бути. Але поміж рядочками розсипане тепло Вашої душі, Валю, яке пронесене через усе життя, не дивлячись ні на що. Дякую Вам за нього і за твір. 12 12 12 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 28.09.2018 - 15:54
Дякую,Ганю! Спогади і душу й серце зігрівають, тому й пишу... 16 curtsey 43 42 flo31 flo08 flo11
 
яся, 26.09.2018 - 13:11
Тож поділимося вогником душі. І стане тепло, бо
нині бракує тепла. flo32 flo32
 
геометрія відповів на коментар яся, 26.09.2018 - 21:06
Дякую,Ясю! Я й намагаюся ділитися з ще старшими за мене бабуньками,відвідую їх дома,слухаю їхні сповіді,пригощаю своїми випічками... 16 girl_sigh osen1 flo31 flo06
 
Ніна Незламна, 26.09.2018 - 10:29
12 12 16 17 16 Гарно, Валічко! Яке б минуле й не було
та спогад гріє серце й душу...
Та наче холодом війнуло...
Та все в житті стерпіти мушу
Й заб*юсь в куточок,в віконечко погляну
Й згадаю рідненьку, ніжну свою, маму... 16
Ой, Валю, щось Ви мене розчулили cry
А я тут, так давно на чужині
І не забути дім і ті щасливі дні....
Успіхів Вам! friends flo26 flo36
21 22 22
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 26.09.2018 - 21:03
Дякую,Ніночко! Ви м 16 girl_sigh osen1 flo36 flo08 flo12 ене аж заворожили своїм чудовим коментарем!..
 
Катерина Собова, 26.09.2018 - 10:22
12 12 12 Валечко, і хіба не заслужили пільг отакі діти війни? Влада каже:"Не положено!" Але правда, звідки ж їм знати, що ці діти замерзали, вмирали від голоду і хвороб! Дуже сильний твір!
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 26.09.2018 - 21:01
Дякую,Катюшо! Та якісь копійки до пенсії додають, здається аж 49 гривень. А те,що ми пережили не побажаю ніколи і нікому... 16 girl_sigh osen1 flo31 flo08 flo12
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Охоронець
Юрій Шибинський: - Хисник
Синонім до слова:  крісло
Orfey: - яксівтакізаснув))
Синонім до слова:  пілігрим
Анатольевич: - Бомж! :apple: :[]
Синонім до слова:  Телепень
Milaya vsem: - Дурень,олух
Синонім до слова:  Лавка
Наталія Ярема: - крамниця
Синонім до слова:  крісло
yaguarondi: - фотель
Синонім до слова:  Телепень
Олена Жежук: - Тугодум
Синонім до слова:  Мереживо
Батьківна: - Куруночка
Синонім до слова:  пілігрим
Олекса Удайко: - мандрівник, проманин, блукар, бурнака...
Синонім до слова:  Вікно
домінік де україна: - облачко (лемківсий діалект)псня Христини СолоВій
Знайти несловникові синоніми до слова:  пульт телевізора
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Довкілля
Юхниця Євген: - кружньо
Синонім до слова:  Довкілля
Олекса Удайко: - навколишнє середовище
Синонім до слова:  крісло
Олекса Удайко: - :P дзиглик
Синонім до слова:  Довкілля
Юрій Шибинський: - Оточення
Синонім до слова:  пілігрим
Юрій Шибинський: - Подорожній
Синонім до слова:  Лавка
Георгий Данко: - Магазин, кіоск, генделик, пив-бар
Синонім до слова:  Вікно
Георгий Данко: - Дірка у стіні (прямокутна, обо коло)
Синонім до слова:  збагнути
Георгий Данко: - Ушурупити, задіодити, спіймати думку
Синонім до слова:  Телепень
Георгий Данко: - Далекий пінь, вайлуватий, дурень
Синонім до слова:  збагнути
Ярослав К.: - Усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
Хлопан Володимир (slon): - осягнути, дійти
Синонім до слова:  Телепень
Хлопан Володимир (slon): - споживач теле пропаганди
Синонім до слова:  Мереживо
Юрій Шибинський: - Живопліт
Синонім до слова:  збагнути
Юрій Шибинський: - Второпати
Синонім до слова:  пілігрим
Евгений Познанский: - Богомолець
Синонім до слова:  крісло
Георгий Данко: - середовище проживання ложемент для сідниць
Синонім до слова:  Телепень
Вітрисько: - Мантелепа
Синонім до слова:  Телепень
Юрій Шибинський: - Глупак
Синонім до слова:  крісло
Наталія Ярема: - сідушка
Синонім до слова:  крісло
Юхниця Євген: - Подушка на ніжках, Сідалка-пери́нка
Синонім до слова:  Ризик
Юхниця Євген: - По-лезу
Синонім до слова:  крісло
Проффи: - Табурет, сідало, гойдалка, пуфік.
Синонім до слова:  крісло
БылОсніжка: - стілець
Синонім до слова:  Мереживо
євген уткін: - пле́тиво
Синонім до слова:  крісло
євген уткін: - сідало з перильцями́
Синонім до слова:  Вікно
євген уткін: - просвіт (він і є просві́т)
Синонім до слова:  Хліб
Svitlana_Belyakova: - Всьому голова
Знайти несловникові синоніми до слова:  на дай не звикай а як просить то треба своє носить
: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  крісло
Еволюція Сайту Поезії: -
Синонім до слова:  Ризик
Борисовна: - лізти проти рожна
Синонім до слова:  пілігрим
Борисовна: - паломник, місіонер
Синонім до слова:  Лавка
Борисовна: - Синонім до слова: Лавка Ослін, ослінчик.
Синонім до слова:  Чоловік (мужик)
Оксана Батицька: - хлоп чолов яга
Синонім до слова:  Мапа
Оксана Батицька: - план (плян-діал. бойк.), шифровка
Синонім до слова:  Вікно
Оксана Батицька: - світопросвіт, світлопросвіт
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - павутинка
Нові твори