вода заточила той камінь як лезо_
зухвало тверезий / позбутий оман_
скриплять монотонно космічні колеса,
про око ясне не збрехав іоан_
зцілився ропою сліз хтивих вакханок,
навчився вслухатися в шелест зірок,
стерильним стрічає і вечір, і ранок,
біжить від взаємин нудних заморок_
для нього цей світ – пазл дитячого рівня,
кривавий піт правди завчасно зчавив_
обрубано мертве / засохле коріння,
від неба не жде нелінійності див_
хитнувши мости_ просто вийде за межі_
забувши ким був, вислизає з пітьми,
щоб скласти_ по крихтам_ ще раз_ обережно_
прозорий периметр прозріння тюрми_